Літинське відділення Калинівської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області

Назва установи

Літинське відділення Калинівської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області

ТЕЛЕФОНИ

Адреса

смт. Літин Вінницька область, вул.Соборна, 32

 

 Начальник

Беліченко Тетяна Михайлівна

043-37-2-12-03,

 е-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Кількість працівників

10

 

Структурні підрозділи

 Відділ податків і зборів з фізичних осіб

04337-2-12-06

Відділ  обслуговування платників

2-12-06

 Відділ податків і зборів з юридичних осіб

2-11-96

 Відділ моніторингу доходів та обліково-звітних систем

2-01-56

 Відділ  погашення боргу

2-01-56

Дні прийому

Щоденно з 9.00 по 18.00 в приміщенні громадської приймальні, яка розташована на І поверсі адміністративного приміщення

 

 
---

Податкова сторінка від Хмільницької ОДПІ, 01.08.2016р.

Податкова сторінка від Хмільницької ОДПІ, 25.07.2016р.

Податкова сторінка від Хмільницької ОДПІ, 18.07.2016р.

Податкова сторінка від Хмільницької ОДПІ, 11.07.2016р.

Податкова сторінка від Хмільницької ОДПІ, 04.07.2016р.

Податкова сторінка від Хмільницької ОДПІ, 27.06.2016р.

Податкова сторінка від Хмільницької ОДПІ, 20.06.2016р.

Податкова сторінка від Хмільницької ОДПІ, 13.06.2016р.

Податкова сторінка від Хмільницької ОДПІ, 06.06.2016р.

Податкова сторінка від Хмільницької ОДПІ, 30.05.2016р.

Податкова сторінка від Хмільницької ОДПІ, 23.05.2016р.

Податкова сторінка від Хмільницької ОДПІ, 16.05.2016р.

Податкова сторінка від Хмільницької ОДПІ, 12.05.2016р.

Податкова сторінка від Хмільницької ОДПІ, 09.05.2016р.

Податкова сторінка від Хмільницької ОДПІ, 02.05.2016р.

Податкова сторінка від Хмільницької ОДПІ, 25.04.2016р.

Податкова сторінка від Хмільницької ОДПІ, 22.04.2016р.

Податкова сторінка від Хмільницької ОДПІ, 11.04.2016р.

Податкова сторінка від Хмільницької ОДПІ, 04.04.2016р.

Літинське відділення Хмільницької ОДПІ надає методичні рекомендації
для держслужбовців про заповнення антикорупційних декларацій від веб-порталу buhgalter.com.ua,
які можна переглянути за посиланням: http://odpi-hm.at.ua/news/metodichni_rekomendaciji_dlja_derzhsluzhbovciv_pro_zapovnennja_antikorupcijnikh_deklaracij_vid_veb_portalu_buhgalter_com_ua/2016-03-30-3310
Податкова сторінка від Хмільницької ОДПІ, 22.02.2016р.
Податкова сторінка від Хмільницької ОДПІ, 15.02.2016р.

Податкова сторінка від Хмільницької ОДПІ, 01.02.2016р.

Податкова сторінка від Хмільницької ОДПІ, 25.01.2016р.

Податкова сторінка від Хмільницької ОДПІ, 18.01.2016р.

Податкова сторінка від Хмільницької ОДПІ, 11.01.2016р.

Податкова сторінка від Хмільницької ОДПІ, 04.01.2016р.

Податкова сторінка від Хмільницької ОДПІ, 28.12.2015р.

Податкова сторінка від Хмільницької ОДПІ, 11.10.2015 р.
Податкова сторінка від Хмільницької ОДПІ, 05.10.2015 р.

Податкова сторінка від Хмільницької ОДПІ, 28.09.2015 р.

 

У Вінниці контрабандиста цигарок оштрафували майже на півмільйона гривень

Загальна сума конфіскованої продукції зі штрафними санкціями склала понад 1,1 млн. грн.

Двадцять тисяч п’ятсот пачок цигарок з акцизними марками Республіки Молдова намагався нелегально провезти на територію України через пункт пропуску у Могилів-Подільському 50-річний водій вантажівки. Нелегальний товар зловмисник переховував у подвійному, спеціальному обладнаному, дні напівпричепу вантажівки. В той час, як у декларації водій вказав лише особисті речі.

Факт незаконного переміщення підакцизних товарів через державний кордон України виявили оперативні співробітники Головного управління ДФС у Вінницькій області та працівники Вінницької митниці ДФС за участю працівників Могилів-Поліського прикордонного загону на міждержавному пропускному пункті «Могилів-Подільський – Отач». Спільне відпрацювання проведене в рамках загальнодержавної операції «Рубіж», що спрямована на викриття кримінальних правопорушень в митній сфері, попередження, виявлення і припинення каналів незаконного переміщення товарів народного вжитку, в тому числі під виглядом їх транзитного переміщення.

Рішенням суду даний громадянин визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 483 Митного кодексу України – переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів. Порушнику доведеться сплатити штраф та витрати загальною сумою близько 450 тис. грн. Крім того, рішенням суду незаконна продукція та причеп як безпосереднє знаряддя правопорушення – всього на суму понад 670 тис. грн. – конфісковані на користь держави.     

 Головне управління ДФС у Вінницькій області

Підприємницьку діяльність потрібно припиняти правильно

Припинити підприємницьку діяльність в України стало значно простіше. Без будь-яких довідок від контролюючих служб за заявою платника державний реєстратор проводить відповідну процедуру. Тому більшість суб‘єктів господарювання переконані, що у відносинах із контролюючими органами поставлено крапку. Проте це не так. Суб‘єкт господарювання зобов‘язаний, відповідно до вимог Податкового кодексу, відзвітувати щодо результатів своєї роботи. Отже такий платник має завітати до органів фіскальної служби та подати відповідну звітність.

На це звернув увагу під час чергової зустрічі з представниками бізнесу Вінниччини перший заступник начальника ГУ ДФС у Вінницькій області Руслан Осмоловський. „Сьогодні на обліку в органах фіскальної служби Вінниччини перебуває близько 10,5 тис. підприємців – фізичних осіб, які знялися з обліку в державного реєстратора. Але закриття підприємницької діяльності починається у державного реєстратора, а має бути завершено у фіскальній службі” – зауважив посадовець. Тож фізичні особи — підприємці можуть бути зняті з обліку в органах фіскальної служби лише у разі встановлення факту відсутності заборгованості перед бюджетом щодо сплати платежів. Тобто лише за наслідками проведеної перевірки.

ГУ ДФС у Вінницькій області

Щодо справляння єдиного податку платниками четвертої групи

Хмільницька ОДПІ інформує платників , що Державна фіскальна служба України своїм листом №32589/7/99-99-15-03-01-17 від 02.09.2015 р. повідомила, що з 1 січня 2015 року Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VII „Про внесення змін до Податкового кодексу України” фіксований сільськогосподарський податок трансформовано в єдиний податок (виділено в окрему четверту групу).

Відповідно до п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платники єдиного податку четвертої групи повинні сплачувати податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу.

На сьогодні платниками єдиного податку четвертої групи подано податкові декларації за формою, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 № 864 „Про затвердження форми Податкової декларації з фіксованого сільськогосподарського податку”, і податкові зобов’язання на 2015 рік нараховується помісячно.

Як наслідок, в інтегрованій картці платника податку обліковується податковий борг та умовно нараховані штрафні санкції.

З метою дотримання вимог чинного податкового законодавства наказом МФУ від 19.06.2015 № 578 „Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку” (далі – наказ № 578), який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 07 червня 2015 року за № 799/27244, затверджено форму податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи. Відповідно до п. 4 наказу № 578 цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

 

Таким чином платникам єдиного податку четвертої групи пропонується подати уточнюючі податкові декларації з фіксованого сільськогосподарського податку на 2015 рік (усіх декларацій, поданих у 2015 році) із заповненням розділу „нараховано до зменшення податкового зобов’язання», що унеможливить виникнення штучного податкового боргу та умовно нарахованих штрафних санкцій та подати „звітну” декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2015 рік за формою, затвердженою наказом № 578. Граничний термін подання декларацій платника єдиного податку четвертої групи – до 10.10.2015 р.

Хмільницька ОДПІ

Податкова сторінка від Хмільницької ОДПІ, 21.09.2015 р.

Хмільницька ОДПІ за новою адресою – Проспект Свободи, 25

На виконання рішення №2249 від 25.06.2015 р. 78 сесії Хмільницької міськради 6 скликання “Про перейменування вулиці Леніна у м.Хмільнику” та рішення №237 від 20.08.2015 р. виконавчого комітету Хмільницької міськради “Про впорядкування нумерації будинків по Проспекту Свободи та вул. Небесної Сотні в м.Хмільнику”  Хмільницька ОДПІ інформує платників про зміну поштової адреси установи з вул. Леніна,29 на Проспект Свободи, 25.

Код ЄДРПОУ Хмільницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області – 39470439.

 

Хмільницька ОДПІ

З початку року фіскальна служба Вінниччини надала майже 115 тисяч адміністративних послуг

Трохи більше 103 тисяч таких послуг вінничани отримали у Центрах обслуговування платників. Нагадаємо, що на території Вінницької області функціонує 22 ЦОП, що надають свободу доступу платникам в отриманні консультаційних, інформаційних та адміністративних сервісів і послуг.

Найбільш запитуваною є послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. За 8 місяців цього року надано 45,5 тис. таких послуг.

Друге та третє місце за популярністю посіли послуги з видачі довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) та реєстрації книги обліку розрахункових операцій. Цих послуг протягом січня – серпня 2015 року надано 17,9 тис. та 8,9 тис. відповідно.

Для зручності платників, кожна послуга має інформаційну картку, в якій  зазначено інформацію про суб’єкта, що надає адміністративну послугу, нормативно-правові акти, які це регламентують, та умови її отримання.

Так, зокрема, з інформаційної картки платники можуть дізнатися про перелік документів, необхідних для отримання довідки, порядок та спосіб їх подання, термін її видачі, способи отримання результату тощо. 

ГУ ДФС у Вінницькій області

Про зміни в порядку нарахування пені та штрафних (фінансових) санкцій

Законом України від 17 липня 2015 року № 655-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків” (далі – Закон № 655), який набрав чинності з 01.09.2015, були внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), зокрема, стосовно порядку нарахування пені при самостійному виявлені платником податку помилок та щодо штрафних (фінансових) санкцій.

Так, завдяки доповненню ст. 129 Кодексу пунктом 129.9, у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу пеня, передбачена цією статтею, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

Закон № 655, шляхом доповнення підрозділу 10 розділу XX „Перехідні положення” Кодексу пунктом 35, тимчасово, до 31 грудня 2016 року включно, скасовує платникам податків, обсяг доходів та/або операцій яких за попередній (звітний) рік складав менше 20 млн. грн., штрафні (фінансові) санкції, нараховані на суму податкового зобов'язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення в терміни, визначені цим Кодексом. Нараховані штрафні (фінансові) санкції скасовуються протягом 10 днів з дня сплати такого податкового зобов'язання у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Зазначена норма не застосовується у разі повторного протягом року визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання з одного й того самого податку або збору. При цьому у разі скасування штрафної санкції відповідне сплачене податкове зобов'язання не підлягає подальшому оскарженню.

http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/215535.html

Всім платникам ПДВ отримувати витяг із Реєстру не обов'язково

Адже дані із Реєстру щоденно оприлюднюються на офіційному веб-порталі ДФС (www.sfs.gov.ua). За запитом в електронній формі платнику ПДВ можуть бути надані довідки із Реєстру про реєстрацію його контрагентів як платників ПДВ. Окрім того, платник ПДВ може отримати витяг із Реєстру в електронному вигляді.

Головне управління ДФС у Вінницькій області повідомляє, оперативно отримати дані із Реєстру можна за допомогою таких пошукових електронних сервісів на офіційному веб-порталі ДФС:

рубрика "Дані реєстру платників ПДВ" - дані з Реєстру із зазначенням дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера та терміну дії реєстрації платника ПДВ, у тому числі дані з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування із зазначенням переліку видів діяльності сільськогосподарського підприємства, на які поширюється дія спеціального режиму оподаткування ПДВ;

рубрика "Анулювання реєстрації платників ПДВ" - інформація про осіб, реєстрацію яких як платників ПДВ анульовано, із зазначенням дати анулювання, причин та підстав для анулювання реєстрації.

Додамо, до 19.11.2014 р. як витяги з Реєстру могли застосовуватись свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ. На сьогодні у випадках, коли законодавство передбачає надання особою витягу з Реєстру чи його копії, копії свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ чи іншого документального підтвердження факту реєстрації платником ПДВ, має надаватись чинний витяг з Реєстру. Зазначимо, порядок отримання платником ПДВ витягу з Реєстру визначений пунктом 7.6 розділу VII Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість.

Відділ комунікацій ГУ ДФС у Вінницькій області

Увага ! З 15 вересня  2015 року змінились рахунки для сплати єдиного внеску

Хмільницька ОДПІ нагадує платникам , що з 15 вересня 2015 року вступили  в дію небюджетні рахунки 3719, відкриті на ім’я органів Державної фіскальної служби України для сплати коштів єдиного внеску та фінансових санкцій.

Заповнення платниками поля «Призначення платежу» розрахункових документів  у разі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

При сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

*

;101

; код за ЄДРПОУ

; сплата єдиного внеску

;

;

;

1

2

3

4

5

6

7

1 – службовий код ("*");

2 – код виду сплати ("101" – Сплата суми єдиного внеску);

3 – код за ЄДРПОУ  платника, який здійснює сплату;

4 – друкується роз'яснювальна інформація про призначення платежу;

5 – не заповнюється;

6 – не заповнюється;

7 – не заповнюється.

Ознайомитись платникам з новими рахунками щодо сплати єдиного внеску можна на веб-порталі ДФС України, або у Літинському відділенні Хмільницької ОДПІ, тел. для довідок: 2-12-03, 2-01-56.

Хмільницька ОДПІ


Податкова сторінка від Хмільницької ОДПІ, 14.09.2015 р.

Увага ! З 15 вересня 2015 року змінились рахунки для сплати єдиного внеску

 У звʼязку з проведенням реорганізації територіальних органів Міндоходів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів ДФС утворені нові органи ДФС.

З 15 вересня 2015 року вступають в дію небюджетні рахунки 3719, відкриті на імʼя органів Державної фіскальної служби України для сплати коштів єдиного внеску та фінансових санкцій.

Ознайомитись з даними рахунками платники податків можуть на веб-порталі ДФС України, або в  Літинському відділенні Хмільницькій ОДПІ, тел. для довідок: 2-12-03, 2-01-56.

 Хмільницька ОДПІ

Щодо попередження шахрайських дій

Управління власної безпеки ГУ ДФС у Вінницькій області, з метою запобігання можливим фактам дискредитації підрозділів ДФС України інформує про те, що протягом останнього часу на території Вінницької області поновилися факти шахрайських дій від імені керівників територіальних підрозділів ДФС України. Працівниками управління власної безпеки ГУ ДФС у Вінницькій області в межах наданих повноважень, проводяться заходи щодо перевірки вказаної інформації.

Однією із найпоширеніших схем за якою діють шахраї є наступна: невідомі особи телефонують суб”єктам підприємницької діяльності, в переважній більшості на номери телефонів, розміщені в мережі Інтернет, та представляючись працівниками територіальної податкової інспекції в категоричній формі вимагають, щоб власник або керівник підприємства зателефонував начальнику відповідної інспекції на телефонний номер мобільного зв”язку, який залишає зловмисник.

Зателефонувавши за вказаним номером, суб”єкт підприємницької діяльності від іншого зловмисника, який при цьому називається керівником відповідної територіальної податкової інспекції, дізнається  про те, що його підприємство нібито потрапило в список суб”єктів господарювання, які найближчим часом будуть перевірені податковою інспекцією. При цьому, псевдо керівник податкової інспекції повідомляє співрозмовнику, що за відповідну грошову ”винагороду” , яку необхідно перерахувати на картковий рахунок банківської установи, вказану перевірку проводити не будуть. Для перерахунку грошових коштів шахраї надають реквізити рахунку та банківської установи.

Слід зазначити, що вказана схема не єдина,  яку використовують шахраї у своїх протиправних оборудках, що дискредитують як ДФС України так і окремих керівників територіальних підрозділів.

При цьому шахраї, як правило, розраховують на небажання ошуканих повідомляти  правоохоронні органи про такі випадки, адже їм по суті кажучи необхідно зізнатися в своїх протиправних намірах, що буде мати як правові наслідки, так може вплинути і на зміну стосунків з бізнес партнерами.

При виявленні подібних фактів Хмільницька ОДПІ просить суб”єктів господарювання терміново повідомляти на телефон “гарячої лінії” інспекції 2-26-96, або в телефонному режимі інформувати  чергового управління власної безпеки ГУ ДФС у Вінницькій області 0432-66-02-05.

Хмільницька ОДПІ

За матеріалами УВБ ГУ ДФС у Вінницькій області

До уваги платників податків!

25 вересня 2015 року Спілка податкових консультантів України та Українська аудиторська служба для суб’єктів господарювання - юридичних осіб за участі керівних працівників та провідних фахівців Державної фіскальної служби України проводить семінар на тему: «Сплата податку на додану вартість у контексті Податкового кодексу України».

Від Державної фіскальної служби України участь у зазначеному семінарі візьме начальник відділу розгляду звернень з ПДВ управління методології непрямих податків Департаменту методологічної роботи з питань оподаткування Кононова Алла Миколаївна.

Початок семінару: 10 год.00 хв.

Місце проведення: м.Вінниця, вул. Пушкіна, 4, готельний комплекс „Поділля”, конференц-зал №1.

ГУ ДФС у Вінницькій області

Про окремі питання проведення документальних перевірок

Державна фіскальна служба України у зв'язку з набранням з 1 вересня  2015 року чинності Законом України від 17 липня 2015 року № 655-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на платників податків» (далі – Закон № 655) повідомляє про зміни в податковому законодавстві з окремих питань проведення документальних перевірок:

- відмінено норми, які передбачають особливості прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами перевірок, проведених за визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України  (далі – Кодекс) обставин, у зв'язку з наявністю кримінального провадження щодо кримінального правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків. Враховуючи наведене, з            1 вересня 2015 року за результатами таких перевірок запроваджується загальний порядок та терміни прийняття податкових повідомлень-рішень, передбачений пунктом 86.8 статті 86 розділу ІІ Кодексу.

Окремо зазначено, що загальний порядок прийняття податкових повідомлень-рішень, передбачений пунктом 86.8 статті 86 розділу ІІ Кодексу, застосовується за результатами перевірок, які проводяться у межах кримінальних проваджень про кримінальні правопорушення, розпочатих після набрання чинності Законом № 655;

- що стосується прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами  документальних перевірок щодо дотримання законодавства з питань державної митної справи, то оскільки Законом № 655 не внесено зміни до Митного кодексу України,  податкові повідомлення рішення за результатами проведених перевірок щодо дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи, призначених відповідно до кримінального процесуального закону, приймаються з урахуванням частини тринадцятої статті 354 Митного кодексу України. При цьому підстави для самостійного визначення контролюючим органом за результатами таких перевірок сум грошових зобов'язань визначено у підпункті 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 розділу ІІ Кодексу;

- з моменту набрання чинності Законом № 655, не відповідатиме вимогам цього Закону врахування при здійсненні перевірок платників податків висновків актів перевірок суб’єктів господарювання, за результатами яких не приймались податкові повідомлення-рішення, у тому числі складених до набрання чинності Законом № 655;

- Законом № 655 внесено зміни до абзацу третього пункту 81.1 статті 81 розділу ІІ Кодексу, відповідно до яких посилено вимоги щодо складання наказу про проведення перевірки;

- Законом № 655 доповнено  статтю 79 розділу ІІ Кодексу новим пунктом 79.5, згідно з яким за наявності письмового звернення платника податків замість невиїзної документальної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка.

Більш детальні роз’яснення стосовно цих та інших нововведень щодо окремих питань проведення документальних перевірок надані Державною фіскальною службою України у листі від 28.08.2015 № 32067/7/99-99-22-04-02-17, який розміщено на веб-порталі ДФС (http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/63909.html).

http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/214134.htm

Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України

З 04.09.2015 набрала чинності постанова Правління Національного банку України від 03.09.2015 № 581 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» (далі – Постанова № 581).

Згідно Постанови № 581 розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів – до 4 грудня 2015 року.

Окремими нормами Постанови № 581 визначено, що надходження в іноземній валюті підлягають обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України, у тому числі безпосередньо Національному банку України, у розмірі 75 відсотків. Дозволено здійснювати операції з продажу готівкової іноземної валюти або банківських металів одній особі в один операційний (робочий) день у сумі, що не перевищує в еквіваленті 3 000 гривень у межах однієї банківської установи та встановлено ліміт на видачу готівкових коштів в національній валюті через каси та банкомати в 300 000 гривень на добу на одного клієнта. Водночас гранична сума видачі валютних вкладів в іноземній валюті на добу одному клієнту збільшена з еквівалента 15 000 гривень до еквівалента 20 000 гривень.

З повним текстом Постанови № 581 Ви можете ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.minrd.gov.ua).

 Інформаційно-довідковий департамент ДФС України

 

 

 

 

ДФС закликає платників користуватись електронними сервісами

Державна фіскальна служба України пропонує платникам скористатись електронними сервісами

Електронні сервіси, розміщені на офіційному веб-порталі ДФС за наступним посиланням

http://vin.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/214885.html

Інформаційна підтримка та технічна допомога платникам податків з питань подання в електронному вигляді податкової звітності та реєстрації податкових накладних

- надання консультацій та інформаційно-довідкових послуг відповідно до Податкового та Митного кодексів України, законодавства з питань сплати єдиного соціального внеску та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, по телефону, з використанням електронної пошти, факсу, голосового автовідповідача;

- організація роботи та надання послуг електронного цифрового підпису

- розсилка на електронні адреси платників повідомлень про зміни в законодавстві з питань оподаткування, державної митної справи, єдиного соціального внеску та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДФС;

- організація роботи сервісу "Пульс"; (044) 284 00 07

- організація роботи зі зверненнями, що надійшли з державної установи "Урядовий контактний центр".

 Заощаджуйте свій час – користуйтеся електронними сервісами ДФС

 

ДФС України

Хмільницька ОДПІ

Податкова сторінка від Хмільницької ОДПІ, 06.09.2015 р.

 В ДФС ведеться активна робота з метою перетворення на сервісну службу

Під час прес-конференції, яка відбулась 4 вересня 2015 року у Державній фіскальній службі України, Голова ДФС Роман Насіров розповів про основні результати реформ у відомстві за останні чотири місяці.

Так, зокрема, основне завдання, визначене планом Інституційної реформи Державної фіскальної служби України - повне перетворення з контролюючого органу на сервісну службу.

Вперше в історії служби розпочалася її радикальна адміністративна реформа – у липні змінилася структура, що надасть змогу до кінця року впровадити зміни у функціонуванні служби та на 20% зменшити кількість працівників – в ДФС будуть усунені дублюючі функції та підвищена ефективність її роботи.

Також затверджено нову регіональну структуру ДФС, яка передбачає скорочення кількості територіальних органів, зокрема, планується зменшення майже вдвічі кількості районних податкових інспекцій, натомість відкриватимуться центри обслуговування, в яких надаватиметься допомога платникам податків.

«Один з прикладів – перетворення територіальних органів ДФС на сервісні офіси, які не будуть проводити перевірки, не контролюватимуть платників, а надаватимуть реальні сервісні послуги, пов’язані з податками», - зазначив Роман Насіров.

Окрім того, за короткий період часу розроблено та запроваджено низку електронних сервісів для платників податків, які значно спрощують та скорочують процедури сплати податків, обліку, реєстрації, отримання інформації тощо.

Одне з найважливіших нововведень, зауважив Роман Насіров - запровадження системи електронного адміністрування ПДВ, що дозволило зробити адміністрування цього податку прозорим, унеможливило створення фіктивних податкових кредитів та «податкових ям».

Також скорочуються та спрощуються форми податкової звітності для юридичних та фізичних осіб – платників податків.

Розпочато процес демілітаризації податкової міліції, що означатиме зміну форм і методів роботи даного підрозділу та сприятиме покращенню ставлення суспільства до цієї структури.

Разом з тим ДФС розроблена та впроваджується антикорупційна програма з посилення заходів протидії і запобігання корупції всередині служби. Результатом посилення роботи у цьому напрямі стало відкриття з червня майже 180 кримінальних проваджень стосовно посадових осіб фіскальної служби, оголошено підозру про вчинення кримінальних правопорушень 28 працівникам, матеріали 20 кримінальних проваджень направлені до суду з обвинувальними актами, 4 особи вже засуджено.

Як наголосив Голова ДФС, служба в процесі реформування, виконує декілька складних завдань одночасно: забезпечує стабільне наповнення бюджету, проводить реформи, впроваджує нові сервіси для платників, працює над поверненням боргів, які були у держави перед бізнесом, зокрема, переплати податків та невідшкодований ПДВ.

Серед ключових завдань ДФС залишається боротьба з тіньовою економікою, яка заважає бізнесу працювати чесно і легально.

Так, у травні – серпні 2015 року до загального фонду державного бюджету забезпечено надходження у сумі 157,3 млрд. грн. платежів. За результатами боротьби з тіньовим бізнесом лише у серпні за рахунок детінізації зібрано 9,6 млрд. грн. ПДВ, що на 28% перевищує індикативні показники та на третину - середній щомісячний показник з початку року.

«Це 100 млн. доларів з тіньової економіки, які ми змогли повернути до бюджету. І очікуємо таке виконання щомісяця», - заявив Роман Насіров.

Також, за його словами, припинена діяльність 22 конвертаційних центрів, з контрагентів яких до бюджету вже стягнуто 336 млн. гривень. Більше ніж на 400 млн. гривень вилучено підакцизної продукції. На стадії реєстрації податкових накладних в ЄРПН виявлено та зупинено операцій зі створення фіктивного кредиту на суму понад 90 млрд. гривень. На суму понад 500 млн. гривень відшкодовано державі збитків по закінчених кримінальних провадженнях.

Голова ДФС зазначив, що для ефективної боротьби з тіньовою економікою та успішного проведення реформ дуже важлива підтримка громадськості та тісна співпраця з бізнесом та запевнив, що ДФС завжди відкрита до діалогу та конструктивної критики.

Прес-служба Державної фіскальної служби України

http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/213820.html

Щодо зменшення податкового тиску на платників податків 

01.09.2015 набрав чинності Закон України від 17 липня 2015 року
№ 655-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» (далі – Закон).

З урахуванням внесених змін збільшено до 6000 грн. вартісний критерій віднесення матеріальних активів до основних засобів.

Починаючи з 01.09.2015 консультації, крім узагальнюючих, у письмовій або електронній формі надаються контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, та підлягають обов'язковому розміщенню на сайті контролюючого органу, який надав консультацію, протягом 10 календарних днів після дня їх надання без зазначення найменування (прізвища, ім'я, по батькові) платника податків та його податкової адреси.

Повноваження з надання узагальнюючих податкових консультацій передані Міністерству фінансів України.

Вказаним Законом уточнено умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Тимчасово, до 31 грудня 2016 року включно, платникам податків з обсягом доходів або операцій до 20 млн. грн. штрафи, нараховані на суми податкового зобов'язання, які платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення, скасовуються протягом 10 днів із дня сплати податкового зобов'язання. При цьому у разі скасування штрафної санкції відповідне сплачене податкове зобов'язання не підлягає подальшому оскарженню.

Однак, у разі повторного протягом року визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання з одного й того самого податку або збору штрафи застосуються на загальних підставах.

Крім того, платникам дозволено не нараховувати пеню при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання впродовж 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, а також у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок, якщо такі зміни внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання.

Довідково: Закон України № 655 опубліковано в газеті Верховної Ради України «Голос України» від 12.08.2015 № 147.

За інформацією Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України 

Про новий Порядок заповнення платіжних документів на сплату платежів до бюджету

Хмільницька ОДПІ інформує платників, що 01.09.2015 року в «Офіційному віснику України» №67 оприлюднено наказ Мінфіну України від 24.07.2015 р. №666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів».

Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції  України 12.08.2015 р. за №974/27419

Визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 22 жовтня 2013 року № 609 "Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05 листопада 2013 року за № 1878/24410.

Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

 З текстом документа можна ознайомитись на веб-порталі Верховної Ради України за наступним посиланням:

http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0974-15 

 

 

Про особливості перерахування зайво зарахованих коштів з електронного рахунку платника

У рамках системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – СЕА) для платників податку передбачено механізм повернення суми коштів з електронного рахунку платника, відкритого в Казначействі для роботи в СЕА  (далі – електронний рахунок), до бюджету чи на його поточний рахунок.

Цей механізм не розповсюджується на додатковий електронний рахунок, відкритий для сільськогосподарських підприємств, що обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до підпункту 2001.6. статті 2001 Податкового кодексу України у разі, якщо на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої декларації (далі – зайво зараховані кошти), платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню:

а) або до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку;

б) або на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов'язань з податку.

При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у такому звітному періоді (п. 200¹.5 ст.200 Податкового кодексу України).

 Більш детальні роз’яснення, щодо особливостей перерахування до бюджету чи на поточний рахунок платника податку зайво зарахованих коштів на електронний рахунок та, зокрема, щодоособливостей сплати податкових зобов’язань з ПДВ, визначених у податкових деклараціях з ПДВ за звітні періоди лютий – травень 2015 року, що подані із запізненням,Державною фіскальною службою України надано у листівід 26.08.2015 № 31730/7/99-99-19-03-02-17, який розміщено на веб-порталі ДФС (http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/elektronne-administruvannya-pdv/63902.html).

http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/213231.html

Кабмін затвердив банки, фінансова гарантія яких дає право на автоматичне бюджетне відшкодування

Головне управління ДФС у Вінницькій області повідомляє про те, що Кабінет Міністрів України постановою від 29.07.2015р. № 538 затвердив перелік банків, отримання фінансової гарантії яких надає право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість платникам такого податку.

До зазначеного переліку увійшли наступні банки:

Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України";

Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України";

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк".

Нагадуємо, що для отримання права на автоматичне бюджетне відшкодування сум ПДВ платник повинен одночасно відповідати критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 Податкового кодексу. Відповідно до абзацу першого підпункту 200.19.3 пункту 200.19 статті 200 Податкового кодексу України одним з таких критеріїв є наявність необоротних активів, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує у три рази суму податку, заявлену до відшкодування, або отримання платником від банківської установи фінансової гарантії, що діє з дня подачі відповідної заявки про повернення суми бюджетного відшкодування.

Відділ комунікацій ГУ ДФС у Вінницькій області

Хмільницька ОДПІ

Податкова сторінка від Хмільницької ОДПІ, 31.08.2015 р.

Про Реєстр неприбуткових установ та організацій

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру встановлює Кабінет Міністрів України. Такі норми передбачено підпунктом 133.4.5 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України.

Підпунктом 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України визначено, що до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені:

бюджетні установи;

громадські об’єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;

спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб;

житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);

об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;

професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання;

сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;

інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України.

Слід зазначити, що згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;

установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

     Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України).

Зауважимо, що наведений вище перелік та критерії з отримання статусу неприбутковості викладено в новій редакції Податкового кодексу України, з урахуванням доповнень, внесених Законом України від 17 липня 2015 року № 652-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій”, який набрав чинності 13 серпня 2015 року.

http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/212438.html

За фіскальним чеком покупець може перевірити легальність касового апарату продавця

Державна фіскальна служба запровадила новий електронний сервіс, за допомогою якого громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість отримати інформацію, чи зареєстрований конкретний реєстратор розрахункових операцій (РРО) в органах ДФС.

Так, наприклад, будь-який громадянин, придбавши товар в магазині, за отриманим фіскальним чеком може перевірити чи зареєстрований в органах ДФС касовий апарат, на якому продавцем товарів або послуг був роздрукований цей фіскальний чек.

У свою чергу, суб’єкт господарювання завдяки сервісу, зокрема, може отримати дані щодо фіскальних номерів РРО, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дату реєстрації, номер останньої книги обліку розрахункових операцій (КОРО), зареєстрованої на такий РРО та дати її реєстрації тощо.

Також запроваджений електронний сервіс містить інформацію про зареєстровані суб’єктами господарювання книги обліку розрахункових операцій.

Користувач сервісу також може отримати інформацію щодо фіскальних номерів РРО та КОРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб’єкта господарювання або з ініціативи органів ДФС.

Сервісом можна скористатися на офіційному порталі ДФС (www.sfs.gov.ua) у розділах «Інформація про РРО» та «Інформація про книги ОРО».

Прес-служба Державної фіскальної служби України

 

Завдяки децентралізації місцеві бюджети Вінниччини отримали майже стільки надходжень, як Державний бюджет

Сьогодні місцеві бюджети Вінниччини отримують практично такі ж податкові надходження, як і державний бюджет. Про це повідомив начальник ГУ ДФС у Вінницькій області Мирослав Продан під час прямого ефіру на обласному державному радіо. За його словами, протягом січня-липня підрозділами Головного управління ДФС у області до бюджетів усіх рівнів мобілізовано майже 3170 млн. грн., що в 1,4 рази минулорічного показника. З цієї суми до Державного бюджету надійшло близько 1588 млн. гривень. Місцеві ж громади отримали майже 1582 млн. грн., що на 16,3% більше минулорічних надходжень січня-липня.

Серед основних напрямків спільної з місцевими радами роботи по наповненню місцевої казни очільник фіскальної служби області вбачає роз’яснювальну роботу для прийняття відповідних рішень по місцевих податках і зборах, роботу у напрямку адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та плати за землю;  інвентаризацію земельних ділянок з метою упередження їх використання без належного оформлення; справляння транспортного та акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів. Також актуальною залишається спільна робота із залучення до оподаткування самозайнятих осіб та працівників, які отримують заробітну плату в «конвертах».

«У рамках децентралізації, місцеві громади повинні зрозуміти одну важливу річ – саме від їхніх рішень залежить розвиток і економічна стабільність їхнього населеного пункту», - зауважив Мирослав Продан.

ГУ ДФС у Вінницькій області

Вінничани незабаром зможуть скористатися ексклюзивними електронними сервісами

Про це повідомив начальник Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області Мирослав Продан на брифінгу, присвяченому темі електронних сервісів ДФС. Сьогодні, - зазначив Мирослав Продан - платники Вінниччини вже гідно оцінили переваги електронних сервісів від фіскалів: електронна звітність (на Вінниччині майже половина платників звітують через Інтернет); електронне адміністрування ПДВ (а з 1 липня повністю запрацювала ще й система електронного відшкодування); електронний кабінет платника; електронні консультації та ще майже два десятки електронних сервісів, розміщених на головному веб-порталі ДФС. Наразі в тестовому, а з 1 вересня – у штатному режимі працює новий електронний сервіс - «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису». За його допомогою, не піднімаючись з місця, можна отримати довідку про свої доходи та сплачені податки. Адже не секрет, що до сьогодні ця процедура займала чимало часу та зусиль.

Неабияку зацікавленість викликав спільний проект Головного управління фіскальної служби та громадських активістів області: інформаційно-аналітичні ресурси «Інвестиційні площадки» та «Державні закупівлі», який представив  голова Ради з кадрових питань ГУ ДФС у Вінницькій області Євгеній Семенов.

«Інвестиційні площадки» - проект, направлений на  залучення інвестицій, відображення усієї доступної інформації про інвестиційні ділянки, споруди для розвитку виробництва на місцевості, перевірка якості надання інформації та достовірності із поданими матеріалами тощо. За словами Мирослава Продана, в умовах децентралізації цей проект дає місцевим органам влади можливість додаткового залучення коштів до місцевого бюджету. Адже за його допомогою можна буде відслідковувати безхозні земельні ділянки або ж землі, які використовуються без належного документального оформлення.

Проект «Державні закупівлі» створений з метою прозорого та відкритого відображення інформації з проведення тендерних закупівель державними структурами із відображенням усієї інформації про відповідну процедуру, якісний зв'язок та можливість в короткі терміни отримати всю інформацію стосовно тих чи інших закупівель.

Проекти поки що знаходяться у стадії доопрацювання. Проте, наголосив Мирослав Продан, вже незабаром вони почнуть діяти і виконувати основну функцію – створення в області найбільш сприятливого інвестиційного та бізнес-клімату.

ГУ ДФС у Вінницькій області

Порядок проведення зустрічних звірок

Постановою КМУ від 22.07.2015 №526 внесено зміни до постанови  Кабінету Міністрів України  від 27.12.2010 №1232 “Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок” .

Зокрема, в пункт 2 внесено зміни, якими визначено, що для проведення зустрічних звірок відбираються суб’єкти господарювання, стосовно яких виникають сумніви та/або необхідність дослідження факту здійснення таких операцій, їх виду, обсягу і якості, розрахунків, що здійснювалися між суб’єктами, реальності та повноти відображення в обліку платників податків таких операцій.

Також пункт 7 доповнено  абзацом, яким встановлюється, що у разі виявлення фактів, які не дають змогу провести зустрічну звірку суб’єкта господарювання, контролюючий орган складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання.

Порядок розміщено за посиланням: 

http://www.kmu.gov.ua/control/ru/cardnpd?docid=248365134

ДФС України

http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/212423.html

Про включення суми акцизного податку до доходу фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку

Чи включаються суми акцизного податку до доходу фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку, які здійснюють роздрібний продаж підакцизних товарів?
          

Суми акцизного податку, отримані платниками єдиного податку – суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів (роздрібний продаж паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів, та діяльність фізичних осіб з роздрібного продажу пива та столових вин), включаються до складу доходу платника єдиного податку. При цьому платники єдиного податку третьої групи справляють податок за ставкою, визначеною у п. 293.3 ст. 293 ПКУ, з доходу з урахуванням сум акцизного податку.
          Відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
     Під реалізацією суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів слід розуміти продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин, що використовуються  як компоненти моторних палив, палив моторних альтернативних, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування (п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
     Згідно з п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПКУ базою оподаткування у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ.     
     Умови застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктами господарювання визначені у ст. 291 ПКУ.
     Відповідно до п.п. 3 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють, зокрема виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин).
     Доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1 ст. 292 ПКУ).
     Пунктом 292.11 ст. 292 ПКУ визначено перелік сум, що не включаються до складу доходу платника єдиного податку, зокрема: суми податку на додану вартість; суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ.
     Для платників єдиного податку третьої групи встановлюється відсоткова ставка податку у розмірі:
     1) 2 відсотки доходу – у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;
     2) 4 відсотки доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку (п. 293.3 ст. 293 ПКУ).
     Таким чином, суми акцизного податку, отримані платниками єдиного податку – суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів (роздрібний продаж паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів, та діяльність фізичних осіб з роздрібного продажу пива та столових вин), включаються до складу доходу платника єдиного податку. При цьому платники єдиного податку третьої групи справляють податок за ставкою, визначеною у п. 293.3 ст. 293 ПКУ, з доходу з урахуванням сум акцизного податку.

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ДФС України, категорія 107.04 http://zir.minrd.gov.ua/main/bz/view/?src=ques

Хмільницька ОДПІ

Податкова сторінка від Хмільницької ОДПІ, 25.08.2015 р.

 

З початку року оперативники фіскальної служби Вінниччини вилучили з незаконного обігу товарів більш ніж на 10 млн. грн.

      З початку нинішнього року оперативними підрозділами Державної фіскальної служби у Вінницькій області викрито 70 кримінальних правопорушень у сфері оподаткування та незаконного обігу підакцизних товарів. З них 27 – стосовно ухилення від сплати податків, зборів та обов’язкових платежів, 15 – за фактами розкрадання бюджетних коштів, 10 – щодо незаконного обігу підакцизних товарів, 8 – за викритими фактами фіктивного підприємництва. За результатами закінчених у 2015 році кримінальних проваджень до бюджету відшкодовано понад 6,3 млн. грн. Також цього року викрито групу осіб, що сприяла підприємствам реального сектору в ухиленні від сплати податків або ж їх мінімізації, та конвертації безготівкових коштів у готівку. На рахунках зловмисників заблоковано близько 1,5 мільйона гривень. Зараз ведеться відпрацювання підприємств, що користувалися їхніми послугами, вживаються заходи по відшкодуванню завданих збитків.  

       Оперативниками ГУ ДФС у області з незаконного обігу вилучено товарів на суму понад 10 мільйонів гривень, в том числі спирту більш, ніж на 5 млн. грн. Також викрито і припинено діяльність трьох підпільних цехів з виготовлення алкогольного фальсифікату. Більш ніж на 850 тис. грн. товарів конфісковано.

      Ефективність роботи оперативних підрозділів ДФС Вінниччини має визначатися кількома основними показниками: тяжкість викритих кримінальних правопорушень, перспектива їх направлення до суду і – головне – відшкодування завданих злочинною діяльністю збитків до бюджету, зазначив, підбиваючи підсумки семи місяців роботи, начальник оперативного управління Головного управління ДФС у Вінницькій області Віктор Сирватка.  

Головне управління ДФС у Вінницькій області

ДФС запроваджує новий електронний сервіс

       З 25 серпня 2015 року Державна фіскальна служба України запроваджує у тестовому режимі новий електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису». З  1 вересня 2015 року сервіс буде запущено у штатному режимі.

      Фізична особа – платник податків для отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо сум своїх отриманих доходів та утриманих податків матиме можливість сформувати запит в електронному вигляді. Сформований запит підписується електронним цифровим підписом та відправляється на електронну адресу «Єдиного вікна подання електронної звітності ДФС».

     За результатами обробки запиту на електронну адресу платника надходить відповідь, що містить відомості про суми доходів.

     Детальніше з інформацією щодо роботи  сервісу можна ознайомитися за посиланням http://sfs.gov.ua/fizichnim-osobam/vidomosti-doxid/.

Прес-служба Державної фіскальної служби України

Податкові консультації: новий порядок надання

       Головне управління ДФС у Вінницькій області інформує, що з 1 вересня п.р. наберуть чинності положення Закону України від 17.07.2015р. № 655 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків», які вносять зміни до положень Податкового кодексу України, які регламентують порядок надання податкових консультацій.

      Письмові роз’яснення або консультування в електронній формі надаються Державною фіскальною службою України, Головними управліннями ДФС України в областях, міжрегіональними територіальними органами ДФСУ та протягом 10 календарних днів після дня їх надання підлягають обов'язковому розміщенню на сайті контролюючого органу, який надав консультацію, без зазначення найменування (прізвища, ім'я, по батькові) платника податків та його податкової адреси. З 1 вересня п.р. податкова консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов'язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

      ДФСУ проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов'язань, та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню, у тому числі на офіційному веб-сайті ДФСУ, протягом 5 календарних днів.

     Платник податків може оскаржити до суду податкові консультації, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору. Якщо судом узагальнююча або індивідуальна податкові консультації будуть скасовані, нові роз’яснення норм податкового законодавства з урахуванням висновків суду надаються у термін 30 календарних днів із дня набрання законної сили рішенням суду.

Відділ комунікацій ГУ ДФС у Вінницькій області

 Результати роботи УВБ Головного управління ДФС у Вінницькій області за січень-липень 2015 року

     Робота щодо запобігання та протидії корупції в структурних підрозділах ГУ ДФС у  Вінницькій області та Вінницької митниці ДФС, управлінням власної безпеки ГУ ДФС у Вінницькій області (далі – управління)  проводиться у відповідності до вимог  Закону України від 14.10.2014 №1700-VIІ „Про запобігання  корупції” із змінами та доповненнями, Указів президента України від 05.10.2011 року №964/2011 „Про першочергові заходи реалізації Закону України „Про засади запобігання і протидії корупції” та №1001/2011 „Про національну антикорупційну стратегію на 2011 – 2015 роки”. 

    Зокрема, протягом січня-липня 2015 року проведено 94 службових перевірок та розслідувань, серед яких - 26 за зверненнями фізичних та юридичних осіб та 30 за митним напрямком.

    Із загального числа службових перевірок (розслідувань) за  результатами  інформація підтвердилась в 68 випадках, у тому числі за митним напрямком – 20 та 7 за зверненнями.

    І як наслідок,  протягом поточного  року  внесено  22  подання керівникам територіальних підрозділів ГУ ДФС у Вінницькій області та Вінницької митниці ДФС для вжиття заходів реагування. За результатами  розгляду яких, до дисциплінарної відповідальності притягнено 37 працівників,  до 4 вжиті заходи дисциплінарного впливу та 2 працівника звільнено.

    Крім того, протягом першого півріччя поточного року до правоохоронних органів направлено 29 матеріалів службових перевірок для прийняття рішення, згідно чинного законодавства.

    І як наслідок, за даними матеріалами, органами прокуратури області розпочато 10 кримінальних проваджень.

 Заходи щодо запобігання і протидії корупції

     З метою вжиття заходів  щодо запобігання і протидії корупції управлінням проводиться упереджувальна та роз’яснювальна робота серед працівників податкової та митної служби, а також кандидатів на заміщення вакантних посад. 

Так, за 7 місяців поточного року проведено 361 профілактично-попереджувальних заходів, серед яких:

- винесено офіційних застережень – 82;

- лекції, виступи, бесіди – 197;

- виступи по телебаченню та радіо -16;

- публікації  в пресі – 9;

- розміщення інформації на суб-сайті ГУ ДФС області – 6;

- розміщення інформації (публікації, повідомлення) в мережі Інтернет – 28;

- виступи – 19;

- круглий стіл-1.

     За 7 місяці поточного року співробітниками управління здійснено заходи щодо перевірки 214 кандидатів на посади в структурні та територіальні підрозділи ГУ ДФС у Вінницькій області та Вінницької митниці ДФС.

     В рамках забезпечення прозорості діяльності, своєчасного інформування громадськості про результати вжитих заходів, показники роботи управління  щомісячно розміщуються на суб-сайті ГУ ДФС у Вінницькій області.

     Для всіх небайдужих нагадуємо, що в управлінні працює цілодобова лінія телефону „довіри” ((0432) 660205). Подзвонивши  на нього, можна повідомити про будь-які корупційні прояви з боку працівників органів ДФС у Вінницькій області та Вінницької митниці.

    Крім того, з метою реалізації антикорупційного проекту Державної фіскальної служби України діє сервіс «Пульс»(044) 284-00-07, який приймає інформацію від суб’єктів господарювання та громадян щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів та територіальних органів ДФС, проблем, які виникають під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, а також щодо упередження контрабанди.  

УВБ ГУ ДФС у Вінницькій області                        

Про звільнення від оподаткування пенсій інвалідів війни та деяких інших категорій осіб

       Починаючи з 01 вересня 2015 року Управліннями Пенсійного фонду України при нарахуванні та виплаті пенсій учасникам бойових дій у період Другої світової війни, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», податок на доходи фізичних осіб нараховуватись та утримуватись не буде.

      Так, 17 липня п.р. Законом України «Про внесення зміни до статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування пенсій інвалідів війни та деяких інших категорій осіб» № 653-VIII (далі – Закон) було внесено такі зміни до податкового законодавства. А саме: підпункт 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України доповнено абзацом другим стосовно того, що положення цього підпункту не застосовується до пенсій, призначених учасникам бойових дій у період Другої світової війни, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

      Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено  наказом  Міністерства  фінансів України від 31.01.2015 № 4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за №111/26556 (далі – Порядок).

      До набрання чинності Законом заповнення розрахунку за формою № 1-ДФ відбувалося за наступним принципом.

      Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб до Порядку суми пенсій, розмір яких не перевищує суму оподаткування, а саме 3654,0 грн. з 01.01.2015, відображалися у податковому розрахунку за формою № 1-ДФ під ознакою доходу ,,128”.

     Суми пенсій, розмір яких перевищує вказану суму,– у частині такого перевищення відображалися у податковому розрахунку за формою № 1-ДФ під ознакою доходу ,,184”.

     Тож, починаючи з 01.09.2015 вказані вище доходи будуть зазначатися у розрахунку за формою №1-ДФ тільки з ознакою доходу «128» та будуть звільнені від оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/211722.html

 

Термін в який уповноважені банки повідомляють контролюючі органи про факти ненадходження в законодавчо встановлені строки валютної виручки чи товарів по імпорту

 Повідомлення про факти ненадходження в законодавчо встановлені строки валютної виручки чи товарів по імпорту банки надсилають контролюючим органам за місцем реєстрації резидентів до десятого числа місяця, наступного за звітним.    

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 12 грудня 1998 року № 1968 «Про посилення контролю за проведенням розрахунків резидентів і нерезидентів за зовнішньоекономічними операціями» у разі ненадходження резидентам валютних цінностей в установлені Законом України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями терміни уповноважені банки інформують про це Національний банк та контролюючі органи. Порядок інформування встановлюється Національним банком разом з Державною фіскальною службою України.

Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 114 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс»  офіційного веб-порталу ДФС України.

http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/211186.html

Хмільницька ОДПІ

Податкова сторінка від Хмільницької ОДПІ, 17.08.2015 р.

При ДФС працюватиме Уповноважений з питань підприємництва

     За ніціативою ДФС при відомстві буде працювати Уповноважений з питань підприємництва. Проблемами та правами бізнесу на цій посаді опікуватиметься керівник «Українського медіа центру реформ» Тарас Качка.

     «Це наша власна ініціатива, над якою ми працювали п’ять-шість тижнів з метою покращення і поглиблення нашого реального діалогу з бізнесом та платниками податків. Підкреслю, це буде ще один інструмент спілкування з приводу тих пропозицій, питань, скарг, які надходять до фіскальної служби. Буде чітко визначений комунікатор та канал зв’язку між фіскальною службою та платниками податків», – зазначив Роман Насіров сьогодні під час представлення Тараса Качки.

      Уповноважений з питань підприємництва стане посередником між бізнесом та фіскальною службою. Перш за все, він представлятиме та захищатиме інтереси бізнесу. Важливим завданням стане створення відкритої комунікаційної площадки, мета якої – роз’яснення податкових змін, їх обговорення з підприємцями, а головне забезпечення чесних партнерських відносин між ДФС та бізнес спільнотою.

      «Інституція уповноваженого з питань підприємництва діятиме на громадських засадах. Мова йде не стільки про створення додаткового інструменту розгляду звернень платників податків,  скільки про посилення роботи в ДФС щодо розгляду тих проблем, які ставить бізнес. Тобто механізм роботи інституції – знаходження дієвих інструментів для розв’язання тих проблем, які існують», – зазначив Тарас Качка. 

        До Уповноваженого з питань підприємництва платники податків можуть звертатися з трьох категорій питань. По-перше, це індивідуальні скарги. Враховуючи те, що при розгляді індивідуальних скарг існують формальні процедури (адміністративне оскарження і оскарження в судах), у даному випадку розглядатимуться нюанси, пов’язані з тим, як можна врегулювати цю проблему.

      По-друге, системні питання, які стосуються адміністрування податків, та по-третє – зміни законодавства. Сьогодні триває активна дискусія щодо податкових змін, тому кожний платник податків може подати свої пропозиції щодо податкової реформи.  

     Першочерговим завданням стане вироблення ефективного механізму розгляду скарг всередині ДФС. А також взаємодія з усіма іншими інституціями, які представляють інтереси бізнесу – офісом бізнес-омбудсмена, Торгово-промисловою палатою України, Європейською бізнес асоціацією, Американською торгівельною палатою, галузевими асоціаціями, та іншими інституціями.

       Тарас Качка – експерт з міжнародного права – питань реформування економіки та фінансової системи. Як колишній віце-президент Американської торгівельної палати в Україні та менеджер з питань регуляторної політики у міжнародних корпораціях, Тарас Качка має досвід налагодження діалогу між бізнесом та Урядом. Також працював в Міністерстві аграрної політики та продовольства України, Міністерстві юстиції України. Сьогодні Тарас Качка керує «Українським медіа центром реформ» та входить в Цільову команду з податкової реформи при Міністерстві фінансів. 

ДФС України

З початку року вінничани заплатили понад 2,853 млрд. грн. єдиного внеску

     У фіскальній службі Вінницької області прогнозували показники надходжень ЄСВ за 7 місяців  майже на 189 мільйонів  меншими. Однак вдалося перевиконати збір єдиного соціального внеску на 107 %. Порівнюючи із надходженнями минулого року теж спостерігається позитивна динаміка. Адже у 2014 році надходження за січень-липень склали 2 млрд. 572 млн. грн.

      Начальник ГУ ДФС у Вінницькій області Мирослав Продан зазначає, що пов’язано це із легалізацією заробітних плат і збільшенням офіційно працевлаштованих громадян. Єдиний внесок автоматично розподіляє Державна казначейська служба України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, відповідно до визначених пропорцій. Перераховується ЄСВ за призначенням на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі, на ім’я фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.

ГУ ДФС у Вінницькій області

Про внесення змін до Податкового кодексу України в частині надання пільг окремим бюджетним закладам

      Хмільницька ОДПІ інформує , що в газеті «Голос України»  від 11.08.2015 р. №146 було оприлюднено Закон України  «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для надання освітніх послуг дошкільними та загальноосвітніми навчальними закладами недержавної форми власності» від 17 липня 2015 року №654- VIII, яким з 1 вересня 2015 року внесено до Податкового кодексу України  такі доповнення:

 1) підпункт 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 доповнено підпунктом "і" такого змісту: 

"і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг";

2) пункт 282.1 статті 282 доповнено підпунктом 282.1.4 такого змісту:

    "282.1.4. дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів".

Хмільницька ОДПІ

12 серпня 2015 року в газеті «Голос України» оприлюднено важливі законодавчі акти з питань оподаткування

Хмільницька ОДПІ інформує, що 12 серпня 2015 року в газеті «Голос України» №147  офіційно опубліковано наступні Закони України з питань оподаткування, які вносять суттєві зміни до Податкового  кодексу України, а саме:

ЗАКОН УКРАЇНИ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків»  від 17 липня 2015 року № 655-VІІІ.

ЗАКОН УКРАЇНИ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» від 15 липня 2015 року № 609-VІІІ.

ЗАКОН УКРАЇНИ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» від  17 липня 2015 року № 652-VІІІ.

Ознайомитись із законодавчими актами можна за наступним посиланням на веб-сайті газети «Голос України» http://www.golos.com.ua/law

 

Хмільницька ОДПІ

ДФС України затвердила нові довідники пільг №75/1 та 75/2 станом на 01.07.2015 р.

Хмільницька ОДПІ інформує платників податків, що ДФС України затверджено нові довідники пільг №75/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету та №75/2 інших податкових пільг  станом на 01.07.15 р.

Із зазначеними довідниками можна ознайомитися в окремому розділі «Довідники» підрозділу «Довідники, реєстри, переліки», які розміщені на  веб-сайті ДФС України за наступним посиланням:

Головна> ДОВІДНИКИ, РЕЄСТРИ, ПЕРЕЛІКИ > ДОВІДНИКИ > Довідники пільг

http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html

 З урахуванням цього довідника Звіт про суми податкових пільг подається суб'єктом господарювання за три, шість, дев'ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду.

Коментар Мінсоцполітики України щодо виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України №413

Міністерство соціальної політики України своїм листом від 04.08.2015 р. № 432/13/155-15 прокоментувало виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України  №413 «Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу»  і в межах своєї компетенції, зокрема,  повідомило:

   Частиною третьою статті 24 Кодексу законів про працю України визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики  з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

         Тобто, до початку роботи працівника інформація про його зарахування має бути подана до Державної фіскальної служби або її територіальних органів.    

    Отже, дата наказу про прийняття працівника на роботу та дата початку роботи працівника не співпадають.

         Враховуючи положення вищезазначеної статті, було прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу», якою передбачено, що дата наказу (розпорядження) про прийняття працівника на роботу та дата початку роботи працівника відрізняються (колонки 8 і 9 додатку до зазначеної постанови).

         Будь-яких інших нормативних документів не має. 

Хмільницька ОДПІ

Податкова сторінка від Хмільницької ОДПІ, 10.08.2015 р.

13 серпня 2015 р. – черговий семінар для платників податків Хмільницької ОДПІ !

Черговий місячний семінар з актуальних питань податкового законодавства відбудеться

в четвер 13 серпня  2015 року  о 10 год. ранку в актовому залі Хмільницької ОДПІ за адресою:

м. Хмільник, вул. Леніна,29, тел. для довідок: 2-23-78.

Серед іншого будуть розглянуті питання електронного адміністрування ПДВ, застосування РРО, інші актуальні питання. Запрошуємо Вас взяти участь в семінарі.

Сектор комунікацій Хмільницької ОДПІ

Тепер простіше простого

Законом  України від 16 липня поточного року за N 643 змінилися вимоги щодо обов’язкових реквізитів податкової накладної. Зокрема, виключено з переліку обов’язкових такі реквізити податкової накладної як "Місцезнаходження (податкова адреса продавця)" та "Вид цивільно-правового договору". Щодо інших реквізитів, то вони залишилися в категорії обов’язкових. Оскільки відсутня форма податкової накладної, яка б відповідала вимогам Закону №643, платникам слід користуватися формою податкової накладної затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 р. N957, але із врахуванням законодавчих змін.

 Тож з моменту набрання чинності Закону № 643 платники податку при складанні податкової накладної (розрахунку коригування) можуть не заповнювати в їх заголовній частині поля реквізитів, які не визначені пунктом 201.1 статті 201 розділу V Кодексу як обов’язкові, а саме: місцезнаходження (податкова адреса продавця); місцезнаходження (податкова адреса покупця); номер телефону (продавця та покупця); вид цивільно-правового договору, його номер та дата; форма проведених розрахунків.

 Якщо платник все ж таки заповнив зазначені реквізити, то така податкова накладна вважається дійсною і дає право контрагенту на податковий кредит.

 Така позиція ДФС України викладена у листі від 29.07.2015 р. №27651/7/99-99-19-03-02-17.

 ГУ ДФС у Вінницькій області

Додатково Хмільницька ОДПІ звертає увагу платників ПДВ на наступні актуальні  листи ДФС України щодо електронного адміністрування ПДВ:

Лист ДФС України від 07.08.2015 №29168/7/99-99-19-03-02-17 "Щодо особливостей заповнення звітності з ПДВ за липень 2015 року"

Лист ДФС України від 07.08.2015 №29163/7/99-99-19-03-02-17 "Про зміни в порядку складання та реєстрації податкових накладних",

які розміщено в банері «Електронне адміністрування ПДВ» за наступним посиланням на веб-порталі ДФС України: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/elektronne-administruvannya-pdv/

Які особливості реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням змін з 29.07.2015 р.?

Загальні правила реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), зокрема терміни їх реєстрації в ЄРПН, встановлений п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), залишилися без змін.

Згідно із загальним правилом реєстрація податкових накладних/ розрахунків коригування в ЄРПН здійснюється не пізніше 15 календарних днів, наступних за датою їх складання, але не пізніше 180 календарних днів від дати їх складання.

В той же час п. 39 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ продовжено термін реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з

1 липня 2015 року по 30 вересня 2015 року (включно).

Для таких податкових накладних/розрахунків коригування встановлюються такі строки реєстрації:

податкові накладні, складені з 1 по 15 день (включно) місяця у період з 1 липня 2015 року по 30 вересня 2015 року, підлягають реєстрації в ЄРПН до останнього дня (включно) місяця, в якому вони були складені;

податкові накладні, складені з 16 по останній день (включно) місяця у період з 1 липня 2015 року по 30 вересня 2015 року, підлягають реєстрації в ЄРПН до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому вони були складені.

Наприклад: для податкової накладної, складеної 12 серпня 2015 року, термін реєстрації в ЄРПН припадає на період з 12 по 31 серпня 2015 року (включно), а для податкової накладної з датою складання 25 вересня 2015 року – з 25 вересня 2015 року до 15 жовтня 2015 року (включно).

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ДФС України, категорія 101.20

http://zir.minrd.gov.ua/main/bz/view/?src=ques

 Половина кримінальних правопорушень, виявлених фіскальною службою Вінниччини, пов’язані з відмиванням доходів

Майже половина кримінальних правопорушень, виявлених фіскальною службою Вінниччини, пов’язані з відмиванням доходів

 Про це зазначають у відділі боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ ДФС у Вінницькій області. Так, за 7 місяців 2015 року із 37 матеріалів, що можуть містити ознаки кримінальних правопорушень, 17 - складено фахівцями підрозділу за статтею 209 Кримінального кодексу України „..легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом».

 Наразі до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 27 матеріалів, складених підрозділом. За облікованими кримінальними правопорушеннями державі відшкодовано збитків  на суму 3,6 млн.грн.

 Зауважимо, одним із пріоритетних напрямків роботи підрозділу – є виявлення правопорушень у сфері державних закупівель та розтрати державних коштів. Зокрема, за поточний період виявлено 15 фактів, що можуть містити ознаки кримінальних правопорушень. За попередніми оцінками, сума нанесених державі збитків  складає 21,3 млн.грн. До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 15 кримінальних правопорушень. 

 Нагадаємо, основною функцією підрозділів боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, є вжиття заходів щодо виявлення, аналізу та організації проведення перевірок осіб, котрі здійснюють фінансові операції, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом.

 ГУ ДФС у Вінницькій області

Деякі особливості оподаткування доходів фізичних осіб від продажу власної сільськогосподарської продукції тваринництва

Незалежно від того на яких правах перебуває у фізичної особи земельна ділянка, а саме – на підставі права власності або у користуванні, оподаткування доходу, отриманого такою особою від продажу власної продукції тваринництва, залежить виключно від підтвердження фізичною особою факту самостійного вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва.

 Статтею 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, в яких випадках доходи від продажу власної сільгосппродукції (продукції тваринництва) підлягають оподаткуванню, а в яких – звільняються.

 Так, при продажу власної продукції тваринництва груп 1 - 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.

 У разі коли сума отриманого доходу перевищує встановлений цим підпунктом розмір, фізична особа зобов’язана падати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

 Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

 Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 15 % бази оподаткування щодо нарахованих (виплачених, наданих) доходів, крім випадків, визначених у п. 167.2 – 167.6 ст. 167 ПКУ.

  Якщо база оподаткування в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20%.

 Згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

 Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів. (п.п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 ПКУ).

 Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 103 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс»  офіційного веб-порталу ДФС України. 

ДФС України

http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/209585.html

Щодо ліцензування торгівлі алкогольними напоями суб’єктами господарювання

Чи потрібно отримувати ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями для реалізації таких слабоалкогольних напоїв як: «Джин-Тонік», «Ром-Кола», «Бренді-Кола», «Лонгер» тощо?

     Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

     При цьому згідно зі ст. 1 Закону № 481 алкогольні напої ¬ продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

     Водночас Національний стандарт України «ДСТУ 3297:95. Лікеро-горілчана промисловість. Терміни та визначення понять» встановлює терміни та визначення основних понять у галузі лікеро-горілчаної промисловості. Згідно зазначеного стандарту лікеро-горілчаний напій – алкогольний напій міцністю від 1,2 до 60,0 відс., виготовлений змішуванням спирту етилового ректифікованого з напівфабрикатами, інґредієнтами та підготовленою водою, насичений або ненасичений діоксидом вуглецю (для слабоалкогольних напоїв).

     Слабоалкогольні напої – алкогольні напої з вмістом етилового спирту від 0,5 до 8,5 відс. об’ємних одиниць та екстрактивних речовин не більш як 14,0 г на 100 см. куб., виготовлені на основі водно-спиртової суміші з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичені чи ненасичені діоксидом вуглецю (ст. 1 Закону № 481).

     Відповідно до Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 19 вересня 2013 року

№ 584-VІІ, до групи 2208 УКТ ЗЕД, яка складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів, відносяться: спирт етиловий неденатурований з концентрацією спирту менш як 80 відс. об’ємних одиниць, спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, лікери та інші напої, що містять спирт.

     Враховуючи зазначене, суб’єкти господарювання мають право здійснювати роздрібну торгівлю такими слабоалкогольними напоями як: «Джин-Тонік», «Ром-Кола», «Бренді-Кола», «Лонгер» тощо виключно за умови наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Чи може суб’єкт господарювання використовувати під час здійснення тимчасової (виїзної) торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами) ліцензію на право роздрібної торгівлі з іншого місця торгівлі ?

     Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

     Згідно зі ст. 1 Закону № 481 місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

     Ліцензія (спеціальний дозвіл) – це документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання на провадження одного із зазначених у Законі № 481 видів діяльності протягом визначеного строку.

     Відповідно до п. 25 Тимчасового порядку видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 року № 493 зі змінами та доповненнями, (далі – Тимчасовий порядок) місце торгівлі зазначається на лицьовому боці ліцензії.

     Одержана на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами ліцензія має знаходитися на видному місці торгівлі і бути доступною для огляду (п. 27 Тимчасового порядку).

     Враховуючи зазначене, оскільки ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами) отримується суб’єктом господарювання на кожне окреме місце торгівлі, то використовувати під час тимчасової (виїзної) торгівлі ліцензію з іншого місця торгівлі не дозволяється. Для тимчасової (виїзної) торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами) суб’єкт господарювання повинен придбати нову ліцензію на роздрібну торгівлю за таким тимчасовим місцем торгівлі.

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ДФС України, категорія 115.03

http://zir.minrd.gov.ua/main/bz/view/?src=ques

Хмільницька ОДПІ

Податкова сторінка від Хмільницької ОДПІ, 03.08.2015 р.

Про основні особливості законодавчих змін в електронному адмініструванні ПДВ

29 липня 2015 року набрав чинності Закон України від 16 липня 2015 року
№ 643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» (далі – Закон № 643).

Законом № 643 передбачено, зокрема:

1. застосування штрафів за несвоєчасну реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних лише тих податкових накладних/розрахунків коригування, які підлягають наданню покупцю - платнику податку на додану вартість та подовження терміну не застосовування штрафів, передбачених нормами п. 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – Кодекс) щодо податкових накладних/розрахунків коригування, складених до 1 жовтня 2015 року;

2. надання права платнику податку протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН);

3. врегулювання питання акумулювання коштів на спеціальних рахунках сільськогосподарських (далі - с/г) підприємств, зокрема відкриття платникам - с/г підприємствам, що обрали спеціальний режим оподаткування ПДВ, додаткових рахунків в системі електронного адміністрування ПДВ, а кошти, що надходитимуть на такі рахунки, автоматично перераховуватимуться Казначейством на спеціальні рахунки таких с/г підприємств, протягом операційного дня;

4. можливість центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики направляти органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коригуючі реєстри для уточнення інформації, зазначеної у раніше надісланих реєстрах;

5. можливість використання коштів, зарахованих на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в погашення податкового боргу з податку на додану вартість;

6. скорочення реквізитів податкової накладної, які втратили актуальність у зв'язку із запровадженням системи електронного адміністрування ПДВ;

7. надання можливості складання раз на місяць (в останній день місяця) зведених податкових накладних у разі здійснення постачання товарів (послуг), постачання яких має безперервний або ритмічний характер (як платникам так і неплатникам ПДВ);

 8. надання можливості складати податкові накладні за щоденним підсумком операцій;

9. врегулювання питання отримання податкових накладних філіями (структурними підрозділами) платника податкових накладних шляхом відображення в податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

10. що податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту;

11. продовження до 365 днів строку, протягом якого платники податку можуть подати скаргу на продавця/покупця товарів/послуг у разі порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування;

12. скасування необхідності проведення перерахунку частки використання необоротних активів, придбаних після 01.07.2015, в оподатковуваних операціях за підсумками одного, двох і трьох календарних років їх використання;

13. «обнуління» з 01.07.2015 показника суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН та включення до нього:

- суми середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних місяців/4 квартали (т. з. «овердрафт»);

- суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість станом на 01.07.2015;

- суми від'ємного значення, непогашеного станом на 01.07.2015;

- залишку коштів на електронному рахунку платника;

14. продовження строків реєстрації податкових накладних, складених в період з 01.07.2015 по 31.08.2015, в ЄРПН до 31 календарного дня місяця;

15. у разі встановлення під час перевірки факту завищення платником податку від’ємного значення сум податку на додану вартість, яке залишилося непогашеним станом на 1 липня 2015 року в податковій звітності з податку на додану вартість, що призвело до завищення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, застосування до такого платника податку, крім штрафів, передбачених статтею 123 Кодексу, штрафу у розмірі 10 відсотків суми завищення такого від’ємного значення.

16. встановлення для податкових накладних, дата складення яких припадає на період з 1 липня по 30 вересня 2015 року, не застосування граничних строків реєстрації в ЄРПН, встановлених пунктом 201.10 статті 201 Кодексу, та встановлення таких строків реєстрації:

податкові накладні, складені з 1 по 15 день (включно) місяця у період, зазначений в абзаці першому цього пункту, підлягають реєстрації в ЄРПН до останнього дня (включно) місяця, в якому вони були складені;

податкові накладні, складені з 16 по останній день (включно) місяця у період, зазначений в абзаці першому цього пункту, підлягають реєстрації в ЄРПН до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому вони були складені;

17. запровадження норми згідно з якою на кошти, які знаходяться на електронних рахунках платників, не поширюється дія Закону України «Про виконавче провадження», та зняття арешту з коштів, на які такий арешт був накладений.

Закон № 643 набрав чинності з 29 липня 2015 року, крім абзаців двадцять сьомого – одинадцятого підпункту 3 пункту 11 розділу І (щодо застосування штрафних санкцій за завищення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних), які набирають чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем набрання чинності цим Законом.

 Довідково: Закон № 643 опубліковано в газеті Верховної ради України «Голос України» від 29 липня 2015 року № 135 (6139).

 Інформаційо-довідковий департамент  ДФС України

Спрощенці Вінниччини сплатили до бюджету понад 166,5 млн.грн. єдиного податку

За словами начальника ГУ ДФС у Вінницькій області Мирослава Продана із загальної суми єдиного податку, сплаченого до місцевих бюджетів за шість місяців цього року, майже 75 відсотків або 113,3 млн. грн. – це внесок громадян – підприємців. Решта припадає на юридичні особи. 

 Посадовець зауважує, що станом на 1 липня поточного року спрощену систему оподаткування обрали більш ніж 41 тисяча суб’єктів підприємництва області. Понад 85 відсотків із них або 35,3 тисячі – фізичні особи.

 Нагадаємо, з 1 січня 2015 року стали чинними зміни щодо спрощеної системи оподаткування. Збільшено поріг граничного доходу для перебування в тій чи іншій групі, знижено ставки єдиного податку. Окрім того, замість чотирьох груп платників єдиного податку-фізичних осіб залишилось три – платники єдиного податку третьої та п'ятої груп, які перебували на обліку в контролюючих органах до 1 січня 2015 року, вважаються платниками єдиного податку третьої групи. Щодо юридичних осіб, то вони можуть обрати 3 групу, і сплачувати 2 або 4% з виручки (залежно від того це платник ПДВ чи ні). Також до платників єдиного податку 4 групи включено платників фіксованого сільгоспподатку.

 Мирослав Продан переконаний, нині спрощена система оподаткування передусім дозволяє малим і середнім підприємцям вести свій бізнес максимально просто і зручно.

 ГУ ДФС у Вінницькій області

Відповідальність за неналежне ведення книги обліку доходів і витрат

Які штрафні санкції застосовуються до фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, у разі неведення або неналежного ведення книги обліку доходів і витрат?

Відповідно до п. 178.6 ст. 178 Податкового кодексу фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності.

Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зокрема, форму Книги, яку ведуть фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, та Порядок її ведення затверджено наказом Міндоходів України від 16.09.2013 р. № 481.

Згідно зі ст. 121 Податкового кодексу незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської і статистичної звітності, інших документів з питань обчислення та сплати податків і зборів протягом не менш як 1095 днів та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 грн. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн.

Водночас за неведення або неналежне ведення обліку доходів і витрат до фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, застосовується попередження або накладається штраф у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 136 грн.) відповідно до ст. 1641 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Такі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 до 136 грн.).

Затверджено нові форми книг обліку доходів і книг обліку доходів і витрат та порядки їх ведення

Хмільницька ОДПІ інформує, що в бюлетені "Офіційний вісник України" 28 липня 2015 року № 57 офіційно оприлюднено Наказ Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 579 «Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення», який  зареєстровано у Міністерстві  юстиції України 07 липня 2015 р.  за № 800/27245.  Наказом  №579 затверджено:

форму книги обліку доходів (для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість);

Порядок ведення книги обліку доходів для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість;

форму книги обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість);

Порядок ведення книги обліку доходів і витрат для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість.

Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 15 грудня 2011 року № 1637 «Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2011 року за № 1534/20272.

Наказ набрав чинності з дня його офіційного опублікування.

 Встановлено, що книги обліку доходів (для платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість) та книги обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість), зареєстровані до набрання чинності цим наказом, діють до їх закінчення.

З текстом наказу можна ознайомитись на веб-порталі Верховної Ради України за наступним посиланням: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0800-15

Хмільницька ОДПІ

В який термін до органу ДФС подається повідомлення про прийняття працівника на роботу, якщо дата наказу про прийняття співпадає з датою початку його роботи?

     Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236 затверджено Положення про Державну фіскальну службу України (далі - Положення № 236 ).

     Пунктом І Положення № 236 встановлено, що Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує, зокрема, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

     ДФС відповідно до покладених на      неї завдань здійснює адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів, єдиного внеску в порядку, встановленому законом, забезпечує контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати до бюджету і відповідних позабюджетних фондів, а також надає консультації відповідно до Податкового та Митного кодексів України, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (п. 4 Положення № 236).    

     Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423 затверджено Положення про Міністерство соціальної політики України (далі – Положення № 423), відповідно до п. 1 якого, Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, трудових відносин.

     Одними з основних завдань Мінсоцполітики є, зокрема, забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері трудових відносин та здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю (п. 3 Положення № 423).

     Також, Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань інформує в межах повноважень, передбачених законом, та надає роз’яснення щодо реалізації державної політики з питань, що належать до компетенції Мінсоцполітики (п.п. 103 п. 4 Положення № 423).

     Додатково повідомляємо, що Кабінетом Міністрів України визначено головним виконавцем по розробці постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» (далі – Постанова № 413) Мінсоцполітики.

     Враховуючи викладене, до компетенції ДФС належить надання консультацій виключно з питань адміністрування єдиного внеску, зокрема, нарахування та сплати єдиного внеску.

     Відповідно до норм Постанови № 413 ДФС лише приймає від суб’єктів господарювання повідомлення про прийняття працівника на роботу, проте не регулює питання трудових відносин, встановлених ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), яке належить до компетенції Мінсоцполітики.

     Крім цього, ст. 259 КЗпП визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

     При цьому штрафи, зазначені у частині другій ст. 265 КЗпП, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

     Виходячи з викладеного, інформування та надання роз’яснень стосовно законодавства про працю належать до компетенції Мінсоцполітики.

Чи потрібно подавати повідомлення про прийняття працівника на роботу у разі прийняття його на роботу за цивільно-правовою угодою?

     Постанову Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» (далі – Постанова № 413) було розроблено Мінсоцполітики відповідно до частини третьої ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), яка містить положення щодо укладення трудового договору. Укладення договорів цивільно-правового характеру не регулюється ст. 24 КЗпП.

     Додатково повідомляємо, що повідомлення про прийняття працівника на роботу, надані до територіальних органів Державної фіскальної служби не за місцем обліку роботодавця або не за встановленою формою вважаються такими, що не подавалися.

     Інформація, що стосується Постанови № 413 розміщена на офіційному веб - порталі ДФС в банері «Податкові зміни – 2015» за адресою: sfs.gov.ua/bancryi/podatkovi-zmini-2015/ediniy-sotsialniy-vnesok/205161.html.

ЗІР ІДД ДФС України, категорія 301.01

http://zir.minrd.gov.ua/main/bz/view/?src=ques

Оперативники фіскальної служби вилучили партію алкогольного фальсифікату, яким торгували на ринку

 Близько 900 літрів алкогольного сурогату вилучили оперативники підрозділу по протидії незаконному обігу підакцизних товарів Головного управління ДФС області на Західному ринку у Вінниці. Фальсифікатом торгували прямо з торговельних прилавків у місцях найбільшого скупчення людей пластиковими пляшками від 0,5 до 2 літрів. В ході санкціонованого обшуку в рамках кримінального провадження слідчо-оперативною групою з трьох прилавків та двох контейнерів вилучено майже 900 літрів нелегального товару, розлитого у пластикові пляшки різного об’єму на орієнтовну суму 75 тисяч гривень, а також лійки і пусту пластикову тару. Незаконна продукція направлена на експертизу, однак уже зараз можна говорити, що її вживання становить реальну загрозу для життя і здоров’я споживачів.

 Правоохоронці мають всі підстави вважати, що алкогольний фальсифікат, яким торгували на ринку, виготовлений з контрабандного спирту, що доправлявся на територію України, до Могилева-Подільського, нелегальним способом. Зараз вживаються заходи по ліквідації всього ланцюга виготовлення та реалізації небезпечної продукції та встановлення повного кола причетних до цього осіб.

  Головне управління ДФС у Вінницькій області

Особливості проведення позапланових документальних перевірок з 1 липня

  Відповідно до пункту 37 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, контролюючі органи не здійснюватимуть документальні позапланові виїзні перевірки щодо достовірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлених платником у звітних періодах, що настають після 01.07.2015 року.

 З 1 липня поточного року призупиняється дія підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, абзацу четвертого пункту 82.4 статті 82, пунктів 200.11 та 200.14 статті 200 Податкового кодексу України у частині проведення документальних позапланових виїзних перевірок сум бюджетного відшкодування ПДВ.

 При цьому звертаємо увагу, що мораторій на проведення у 2015 та 2016 роках перевірок платників, запроваджений пунктом 3 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», не розповсюджується на перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб – підприємців з обсягом доходу понад 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік, які здійснюються виключно:

 — з дозволу Кабінету Міністрів України;

 — за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки;

 — згідно з рішенням суду;

 — згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

 Контролюючі органи можуть скористатися правом і відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин з письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

 Якщо за наслідками отримання податкової інформації або перевірок інших платників податків виявлені факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства і платник не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на такий обов’язковий письмовий запит (із зазначенням порушень платником податків податкового, валютного та іншого законодавства) протягом 10 робочих днів з дня його отримання відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України контролюючий орган має право ініціювати здійснення документальної позапланової перевірки.

За матеріалами веб-порталу ДФС України

http://kr.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/208243.html

Хмільницька ОДПІ

 

Податкова сторінка від Хмільницької ОДПІ, 27.07.2015 р.

 Про внесення змін до Податкового кодексу України

та деяких законів України щодо застосування РРО

Хмільницька ОДПІ інформує, що 23 липня 2015 року в газеті «Голос України №131 офіційно оприлюднено Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій»  від 1 липня 2015 року №569-VІІІ , який  набрав чинності з дня його опублікування.

Зокрема,  даним законодавчим актом викладено  в новій редакції п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України , а саме  реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку: першої групи; другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу,  наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Ознайомитись з повним текстом документа можна за наступним посиланням на веб-сайті газети «Голос України» http://www.golos.com.ua/article/257248

Хмільницька ОДПІ

Про «овердрафт» при електронному адмініструванні ПДВ з 1 липня 2015 року

Для уникнення відволікання обігових коштів платників податку у липні 2015 року реєстраційну суму автоматично збільшено на суму середньомісячного розміру податку, задекларованого та погашеного платником до бюджету протягом попередніх 12 місяців (так званий „овердрафт”), та на суму переплат, що утворились у платника станом на 1 липня 2015 року за рахунок зайво сплачених коштів до бюджету.

За які періоди розраховується перший «овердрафт»?

     01.07.2015 при розрахунку «овердрафту» враховано суми ПДВ, нараховані по деклараціях за звітні періоди червень 2014 року - травень 2015 року включно, які подані до 30.06.2015, а також по уточнених розрахунках, термін нарахування по яких припадає на період з 01.07.2014 по 30.06.2015. При розрахунку «овердрафту» станом на 01.10.2015 будуть враховуватись нараховані до сплати суми податку протягом попередніх 12 місяців (декларації за звітні періоди вересень 2014 року - серпень 2015 року включно та уточнюючі розрахунки термін нарахування по яких припадає на період з 01.10.2014 по 30.09.2015).

      Приклад: якщо платником податку за період 01.07.2014 по 30.06.2015 задекларовано у рядку 25.1 податкової декларації з ПДВ до сплати до бюджету суму у розмірі 120 тис.грн., і з такої суми 80 тис.грн. сплачено до бюджету коштами, а 40 тис.грн. погашено за рахунок переплат, сума «овердрафту» складатиме 10 тис.грн. (120/12).

Які суми враховуються при розрахунку «овердрафту» та коли суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні (реєстраційну суму), збільшать на суму такого «овердрафту»?

 

     При розрахунку «овердрафту» враховуються нараховані платником до сплати суми ПДВ, що відображені ним у податковій декларації з ПДВ (рядок 25.1) та уточнюючих розрахунках, та які погашені за рахунок сплати таких сум до бюджету, або за рахунок переплат (за даними Інтегрованої картки платника податку).

      1 липня 2015 року суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні (реєстраційну суму), збільшено на суму «овердрафту».

Як часто буде змінюватись сума „овердрафту”?

     Сума «овердрафту» 1-го числа кожного кварталу підлягає автоматичному перерахунку (для прикладу, 1 жовтня 2015 року від суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні (реєстраційної суми), віднімається сума «овердрафту», розрахована на 1 липня 2015 року, та додається сума «овердрафту», розрахована на 1 жовтня 2015 року).

Категорія 101.08, ЗІР ДФС України

Про особливості заповнення декларації з акцизного податку

Як при заповненні декларації акцизного податку слід поділяти алкогольні напої на лікеро-горілчану продукцію, виноробну продукцію, інші спиртові дистиляти, продукти з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше, пиво?

     Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 105/26550 (далі – Порядок № 14).

      Відповідно до п.п. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) алкогольні напої – продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

      Порядок заповнення Додатка 6 до декларації акцизного податку (далі – Декларація) визначено у п. 6 розд. V Порядку № 14. При цьому підакцизні товари підлягають відображенню в Додатку 6 наступним чином:

      рядок 1 – лікеро-горілчана продукція. За ДСТУ 4257:2003 лікеро-горілчаний напій визначається як спиртний напій міцністю від 1,2 до 60 відсотків об’ємних одиниць, виготовлений змішуванням спирту етилового ректифікованого з напівфабрикатами та інгредієнтами. У цьому рядку зазначаються горілки та лікеро-горілчані напої. Горілки поділяються на горілки та горілки особливі. Лікеро-горілчані напої в свою чергу поділяються на групи: лікери, наливки, настоянки, бальзами, аперитиви, коктейлі, напої десертні. Також у цьому рядку зазначаються слабоалкогольні напої – алкогольні напої з вмістом етилового спирту від 0,5 до 8,5 відсотка об’ємних одиниць та екстрактивних речовин не більш як 14,0 г на 100 см 3, виготовлені на основі водно-спиртової суміші з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичені чи ненасичені діоксидом вуглецю (абзац восьмий ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481)), зокрема – «SHAKE», «Лонгер», «Бренді-кола», «Ром-кола», «Джин-тонік», «Рево» та інші;

      рядок 2 – виноробна продукція, інші спиртові дистиляти, продукти з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше. Виноробна продукції - вина виноградні натуральні, вина натуральні кріплені, шампанські, ігристі, газовані, вермути, бренді, сусло виноградне та інші виноматеріали, коньяки, інші алкогольні напої з винограду, плодів та ягід (п.п. 14.1.26 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). На підставі цього у рядку 2 зазначають інші алкогольні напої, отримані шляхом переробки та збродження плодів та ягід, соків плодово-ягідних за спеціальною технологією міцністю до 8,5 відсотка об’ємних одиниць, а саме: сидри, перрі та інші. Також у рядку 2 вказують інші спиртові дистиляти – віскі, ром, джин, текіла, продукти з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше та інші товари, які не відносяться до рядка 1;

      рядок 3 – пиво. Пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203 (п.п. 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). У цьому рядку зазначають пиво, пиво спеціальне – «BEERMIX». При цьому пиво безалкогольне, яке зазначено у товарній позиції 2202 згідно з УКТ ЗЕД, не є підакцизним товаром.

      Пунктом 1 ст. 11 Закону № 481 визначено, що на лицьовій стороні етикетки кожної пляшки або самої пляшки (іншого посуду) алкогольних напоїв, які реалізуються через торговельну мережу, в доступній для споживача формі згідно з чинним законодавством про мови вказуються загальна та власна назви виробу, вміст спирту (відсотків об’ємних одиниць).

      Таким чином, визначення виду алкогольного напою з метою заповнення відповідних рядків Декларації, здійснюється на підставі інформації, яка зазначена на відповідному виробі. Розділ Ґ Декларації заповнюється на підставі Додатка 6.

Категорія 116.07

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ДФС України

http://zir.minrd.gov.ua/main/bz/view/?src=ques

Як інформувати податкову – роз’яснення ДФС для приватних нотаріусів

Податковим кодексом передбачено, що при вчиненні нотаріальних дій, а саме:

 посвідчення договорів продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна між фізичними особами, продажу (обміну) рухомого майна між стороною (сторонами) цього договору;

 видача свідоцтв про право на спадщину;

 посвідчення договорів дарування,

 на приватних нотаріусів покладено обов’язок щокварталу подавати до контролюючого органу за місцем розташування свого робочого місця інформацію про посвідчені договори та видані свідоцтва (включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого податку) у порядку, встановленому Кодексом для податкового розрахунку.

 ДФСУ наказом від 17.07.2015 р. №507 затвердила Узагальнюючу податкову консультацію щодо порядку подання вказаної інформації, зокрема, при вчиненні вищезазначених нотаріальних дій приватний нотаріус зобов’язаний надавати інформацію контролюючим органам шляхом заповнення граф 1, 2, За, 4 та 5 Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), у строки, встановлені для податкового кварталу. У зазначених графах відображається: порядковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта фізичної особи (для фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), про яку надається інформація в податковому розрахунку, сума нарахованого доходу, сума сплаченого податку на доходи фізичних осіб (у випадках передбачених Кодексом), ознака доходу згідно з довідником ознак доходів.

 Відділ комунікацій ГУ ДФС у Вінницькій області

Хмільницька ОДПІ

 

Податкова сторінка від Хмільницької ОДПІ, 20.07.2015 року

На Хмільниччині вітали бухгалтерів з професійним святом

Корисним і приємним для бухгалтерів у м. Хмільнику виявився семінар з питань оподаткування, який пройшов днями в актовому залі Хмільницької міськради. Він  присвячувався актуальним питанням оподаткування, поданню звітності платниками за 2 квартал поточного року, а також електронному адмініструванню ПДВ.

 У семінарі взяли участь заступник начальника управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДФС у Вінницькій області Н.В.Ніжняк, бухгалтер-аудитор та лектор Вінницької обласної організації  товариства «Знання» Р.М.Кирилюк , фахівці Хмільницької ОДПІ.

 А на урочисту частину наради до присутніх завітали керівник Хмільницької ОДПІ І.П.Катрін, секретар Хмільницької міськради К.В.Коломієць та заступник міського голови, начальник фінансового управління міськради Л.Г.Гамак. Вони щиро привітали присутніх із професійним святом – Днем бухгалтера. Адже від них, як посадових осіб, на підприємстві залежить  фінансове благополуччя трудового колективу і своєчасність наповнення бюджетів усіх рівнів.

 За високий професіоналізм та сумлінність у сплаті податків та з нагоди професійного свята кращим фахівцям бухобліку м. Хмільника,  Хмільницького та Літинського районів були вручені почесні грамоти та подяки.

Подяки від колективу та  начальника Хмільницької ОДПІ отримали: Андрущак В.М. - головний бухгалтер МРЦ "Південний Буг", Білецький М.Л. - головний бухгалтер ТОВ "Хмільницьке", Казмірчук С.Ю. - головний бухгалтер ТОВ "Бонус У", Кравінський О.І. - головний бухгалтер ТОВ "Хмільницький завод СЗМ" Молочний візит", Ліпінська Р.С. - головний бухгалтер ДП "Клінічний санаторій "Хмільник" Укрпрофоздоровниці, Стрілецький С.Б. - головний бухгалтер ПРАТ "Літинський молочний завод".

А надані практичні поради, методичний збірник, відповіді на актуальні запитання щодо електронного адміністрування ПДВ, застосування РРО суб’єктами господарської діяльності допоможуть бухгалтерам у їх повсякденній праці.

Хмільницька ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області

Про деякі особливості функціонування системи електронного адміністрування ПДВ

 Головне управління ДФС у Вінницькій області інформує платників ПДВ про те, що Державна фіскальна служба України у листі від 14.07.2015 р. № 25450/7/99-99-19-03-01-17 повідомила наступне.

 Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі - Кодекс) з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування.

 Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання (пункт 201.10 статті 201 Кодексу).

 За порушення платниками ПДВ зазначених термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, що підлягають наданню покупцям - платникам ПДВ, тягнуть за собою накладення штрафу (який встановлюється у відсотках від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування), у розмірі:

 10 відс. - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

 20 відс. - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

 ЗО відс. - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

 40 відс. - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів (пункт 120 1.1 статті 120 1 Кодексу).

 Відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування (120 1 2 статті 120 1 Кодексу).

 При цьому пунктом 2001 .3 статті 200 1 Кодексу визначено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму податку (Инакл), обчислену за такою формулою:

 SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ,

 де:

 SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими в ЄРПН;

 SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

 SПопРах - загальна сума поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника;

 SНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими в ЄРПН;

 SВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань;

 SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в ЄРПН.

 Детальний порядок формування вказаних показників визначено Порядком електронного адміністрування ПДВ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569.

 Згідно з пунктом 35 підрозділу 2 розділу XX Кодексу:

 період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200 '.З статті 200 1 Кодексу;

 норми абзацу другого пункту 120 '.1 статті 120 1 Кодексу не застосовуються при порушенні термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних / розрахунків коригування, складених у період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року.

 Враховуючи зазначене, з 00 год. 00 хв. 1 липня 2015 року закінчився перехідний період (тестовий режим) системи електронного адміністрування ПДВ і така система запрацювала в звичайному режимі.

 З вказаної дати реєстрація податкових накладних в ЄРПН здійснюється виключно на суму податку, обраховану за формулою, визначеною пунктом 200'.З статті 200 і Кодексу (далі - реєстраційна сума).

 Таким чином, з 1 липня 2015 року при реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування в ЄРПН відбувається перевірка наявності у платника, який здійснює таку реєстрацію, достатньої реєстраційної суми. Тобто для отримання можливості зареєструвати в ЄРПН податкову накладну або розрахунок коригування реєстраційна сума платника податку повинна бути більшою або дорівнювати сумі ПДВ, зазначеній у вказаних документах.

 Якщо така реєстраційна сума є меншою ніж сума ПДВ, зазначена у податковій накладній або розрахунку коригування, у реєстрації вказаних податкової накладної або розрахунку коригування буде відмовлено.

 У такому випадку (в тому числі якщо реєстраційна сума має від’ємне значення) з метою отримання можливості зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в ЄРПН платнику потрібно збільшити свою реєстраційну суму. Таке збільшення може бути здійснено за рахунок:

 отриманих податкових накладних та розрахунків коригування (які передбачають збільшення суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг), складених на такого платника та зареєстрованих в ЄРПН;

 сплати ПДВ на митниці під час розмитнення товарів;

 поповнення рахунку платника в системі електронного адміністрування ПДВ, відкритого платнику у Держказначействі (електронний рахунок).

 Наприклад: якщо платнику необхідно зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, в якій сума ПДВ становить 20 тис. грн., при цьому його реєстраційна сума має від’ємне значення і становить -5 тис. грн., то платнику податку для отримання можливості зареєструвати таку податкову накладну необхідно збільшити реєстраційну суму на 25 тис. грн.

 Крім того, реєстраційну суму платників податку автоматично збільшено:

 01.07.2015     на так звану суму „овердрафту”: середньомісячний розмір податку, задекларований та погашений платником до бюджету протягом попередніх 12 місяців;

 08.07.2015     на суму надміру зарахованих ними до бюджету коштів, сформованих станом на 1 липня 2015 року.

 Одночасно інформуємо, що термін реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в ЄРПН із запровадженням системи електронного адміністрування ПДВ у звичайному режимі залишився без змін та становить 15 календарних днів з дати складання відповідного документа. При цьому слід мати на увазі, що з 01.07.2015р. за порушення вказаного терміну реєстрації в ЄРПН від одного до п’ятнадцяти календарних днів застосовується штраф у розмірі 10 відсотків від суми ПДВ, зазначеної у податкових накладних/розрахунках коригування.

 Звертаємо увагу, що на офіційному порталі ДФС на головній сторінці розміщено розділ „Податкові зміни 2015”, який містить підрозділ „Електронне адміністрування ПДВ”. У вказаному підрозділі розміщується актуальна інформація, пов’язана із функціонуванням системи електронного адміністрування ПДВ.

Відділ комунікацій ГУ ДФС у Вінницькій області

Про особливості заповнення декларації з акцизного податку

Як при заповненні декларації акцизного податку слід поділяти алкогольні напої на лікеро-горілчану продукцію, виноробну продукцію, інші спиртові дистиляти, продукти з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше, пиво?

     Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 105/26550 (далі – Порядок № 14).

      Відповідно до п.п. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) алкогольні напої – продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

      Порядок заповнення Додатка 6 до декларації акцизного податку (далі – Декларація) визначено у п. 6 розд. V Порядку № 14. При цьому підакцизні товари підлягають відображенню в Додатку 6 наступним чином:

      рядок 1 – лікеро-горілчана продукція. За ДСТУ 4257:2003 лікеро-горілчаний напій визначається як спиртний напій міцністю від 1,2 до 60 відсотків об’ємних одиниць, виготовлений змішуванням спирту етилового ректифікованого з напівфабрикатами та інгредієнтами. У цьому рядку зазначаються горілки та лікеро-горілчані напої. Горілки поділяються на горілки та горілки особливі. Лікеро-горілчані напої в свою чергу поділяються на групи: лікери, наливки, настоянки, бальзами, аперитиви, коктейлі, напої десертні. Також у цьому рядку зазначаються слабоалкогольні напої – алкогольні напої з вмістом етилового спирту від 0,5 до 8,5 відсотка об’ємних одиниць та екстрактивних речовин не більш як 14,0 г на 100 см 3, виготовлені на основі водно-спиртової суміші з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичені чи ненасичені діоксидом вуглецю (абзац восьмий ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481)), зокрема – «SHAKE», «Лонгер», «Бренді-кола», «Ром-кола», «Джин-тонік», «Рево» та інші;

      рядок 2 – виноробна продукція, інші спиртові дистиляти, продукти з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше. Виноробна продукції - вина виноградні натуральні, вина натуральні кріплені, шампанські, ігристі, газовані, вермути, бренді, сусло виноградне та інші виноматеріали, коньяки, інші алкогольні напої з винограду, плодів та ягід (п.п. 14.1.26 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). На підставі цього у рядку 2 зазначають інші алкогольні напої, отримані шляхом переробки та збродження плодів та ягід, соків плодово-ягідних за спеціальною технологією міцністю до 8,5 відсотка об’ємних одиниць, а саме: сидри, перрі та інші. Також у рядку 2 вказують інші спиртові дистиляти – віскі, ром, джин, текіла, продукти з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше та інші товари, які не відносяться до рядка 1;

      рядок 3 – пиво. Пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203 (п.п. 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). У цьому рядку зазначають пиво, пиво спеціальне – «BEERMIX». При цьому пиво безалкогольне, яке зазначено у товарній позиції 2202 згідно з УКТ ЗЕД, не є підакцизним товаром.

      Пунктом 1 ст. 11 Закону № 481 визначено, що на лицьовій стороні етикетки кожної пляшки або самої пляшки (іншого посуду) алкогольних напоїв, які реалізуються через торговельну мережу, в доступній для споживача формі згідно з чинним законодавством про мови вказуються загальна та власна назви виробу, вміст спирту (відсотків об’ємних одиниць).

      Таким чином, визначення виду алкогольного напою з метою заповнення відповідних рядків Декларації, здійснюється на підставі інформації, яка зазначена на відповідному виробі. Розділ Ґ Декларації заповнюється на підставі Додатка 6.

Категорія 116.07

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ДФС України

Податкова сторінка Хмільницької ОДПІ, 13.07.2015 р.

ЩОДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ ШАХРАЙСЬКИХ ДІЙ

Управління власної безпеки Головного управління ДФС у Вінницькій області інформує про те, що протягом травня-липня  2015 року на території Вінницької області поновилися факти шахрайських дій від імені працівників територіальних підрозділів Державної фіскальної служби  України.

Так, невідомі особи з проханням надати „матеріальну допомогу” в зв’язку із перевіркою інспекції,  здійснюють дзвінки на номери телефонів, як службові, так і домашні (мобільні) суб’єктів господарювання, при цьому в більшості випадків, називаються начальниками територіальних підрозділів Головного управління ДФС у Вінницькій області.

У зв’язку із викладеним та з метою запобігання можливим фактам дискредитації підрозділів Державної фіскальної служби  України, просимо суб’єктів господарювання, у разі встановлення подібних фактів, негайно повідомляти на телефон „довіри”  ((0432) 660205) управління власної безпеки Головного управління ДФС у Вінницькій області, для перевірки та вжиття необхідних заходів.

УВБ ГУ ДФС у Вінницькій області

Семінар для платників податків Хмільницької ОДПІ 16 липня 2015 року

Хмільницька ОДПІ інформує платників податків м. Хмільника, Хмільницького та Літинського районів , що 16 липня 2015 року о 10 год. в актовому залі Хмільницької міськради (2 поверх) відбудеться квартальний обласний семінар з питань оподаткування, подання звітності за 2 квартал 2015 року, електронного адміністрування ПДВ, застосування РРО та інших актуальних питань.

У семінарі візьмуть участь провідні фахівці ГУ ДФС у Вінницькій області, Вінницької обласної організації товариства «Знання», філії ДП «Сервісно-видавничий центр Міндоходів»  у Вінницькій області.

Сектор комунікацій Хмільницької ОДПІ, тел. для довідок: 2-23-78

Терміни подання повідомлення за ф. № 20-ОПП про об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням

Відповідно до пункту 8.4 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, в редакції наказу Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1127 «Про внесення змін до Порядку обліку платників податків і зборів» (далі – Порядок), повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (додаток 11 Порядку) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

 У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України повідомлення за формою № 20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи.

 Рекомендований довідник типів об’єктів оподаткування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Центрального контролюючого органу (http: //sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html) та розміщується на інформаційних стендах у контролюючих органах (п. 8.7 розд. VIII Порядку).


 ДФС України

http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/205793.html

Формування реєстраційної суми у системі електронного адміністрування ПДВ

Починаючи з 1 липня 2015 року система електронного адміністрування ПДВ, яка передбачає реєстрацію всіх податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, працює на постійній основі в режимі 24/7/365 (без перерв на святкові та вихідні дні) та забезпечує в розрізі платників податку автоматичний розрахунок суми податку, в межах якої здійснюється така реєстрація.  Тобто, при реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування в ЄРПН постійно відбувається перевірка наявності у платника, який здійснює таку реєстрацію, достатньої реєстраційної суми. Отож, аби отримати можливість зареєструвати в ЄРПН податкову накладну або розрахунок коригування реєстраційна сума платника податку повинна бути більшою або дорівнювати сумі ПДВ, зазначеній у вказаних документах. Якщо така реєстраційна сума є меншою ніж сума ПДВ, зазначена у податковій накладній або розрахунку коригування, у реєстрації вказаних податкової накладної або розрахунку коригування буде відмовлено. У такому випадку, з метою отримання можливості зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в ЄРПН, платнику потрібно збільшити свою реєстраційну суму. Таке збільшення може бути здійснено за рахунок:

 - отриманих податкових накладних та розрахунків коригуванні (які передбачають збільшення суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг), складених на такого платника та зареєстрованих в ЄРПН;

 - сплати ПДВ на митниці під час розмитнення товарів;

 - поповнення рахунку платника в системі електронного адміністрування ПДВ, відкритого платнику у Держказначействі (електронний рахунок).

 Крім того, з метою уникнення відволікання обігових коштів платників ПДВ передбачено збільшення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування в Єдиному реєстрі:

 - 1 липня п.р. реєстраційну суму платників податку було автоматично збільшено на так звану суму „овердрафту” -  середньомісячний розмір податку, задекларований та погашений платником до бюджету протягом попередніх 12 місяців;

 - за бажанням платника можливе збільшення суми на суму від’ємного значення, яке виникло за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року;

 -  до 10 липня 2015 року буде збільшено на суму надміру зарахованих ними до бюджету коштів, сформованих станом на 1 липня 2015 року.

Відділ комунікацій Головного управління ДФС у Вінницькій області

http://vin.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/205677.html

Подарунок працівнику – аспекти оподаткування

Головне управління ДФС у Вінницькій області нагадує платникам про те, що для правильного  оподаткування та відображення в податковій звітності операцій з активами, які передаються працівникам підприємства (або іншим особам) в якості подарунків необхідно, насамперед, враховувати те, що до загального місячного оподатковуваного доходу фізичної особи включається вартість подарунків виключно у випадку, коли подарунки носять індивідуальний (персональний) характер. Якщо ж підприємство здійснює розповсюдження подарунків під час проведення публічних заходів (акцій, семінарів, нарад, виставок тощо), а отримувачами подарунків є невизначене коло платників податку, то вартість такого товару не розглядається як дохід фізичних осіб та, відповідно, не є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Підпунктом 165.1.39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) передбачено, що до загального місячного  оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків, якщо їх вартість не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (тобто в 2015 році - 609 грн.), за винятком грошових виплат у будь-якій сумі. Сума перевищення вартості подарунку оподатковується податковим агентом за ставкою 15 % та/або 20 %, відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу. У податковій звітності за формою № 1ДФ вартість подарунків, яка надана у розмірі, що не перевищує 50 відсотків мінімальної заробітної плати відображається за ознакою "160", та за ознакою "126" у разі перевищення такої суми.

Базою для нарахування податку на доходи буде вартість подарунка, розрахована за звичайною ціною, яка визначена за встановленими Кодексом правилами. Важливий нюанс – «натуральний» коефіцієнт. Згідно загальних правил статті 164 Кодексу, під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп). (1,176471 – якщо ставка податку на доходи 15 %, або 1,25 – при ставці 20 %).

Також не потрібно забувати про те, що термін сплати ПДФО під час надання подарунків суттєво відрізняється від загальновстановленого, а саме: якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі, то податок на доходи сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (надання) ( пп. 168.1.4 Кодексу)

Військовий збір за ставкою 1,5 % потрібно сплачувати з вартості подарунка, яка підлягає оподаткуванню ПДФО.

Відділ комунікацій ГУ ДФС  у області

http://vin.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/205245.htm

Мінімальні ціни на алкоголь зростуть

 Збільшені розміри мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №426„Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957”. Документ опубліковано в газеті „Урядовий кур’єр” від 01.07.2015 №116. Він набирає чинності з 11 липня 2015 року.

 Ціни зростатимуть в два етапи: до 31 серпня 2015 року та з 1 вересня 2015 року. Згідно з документом, розмір мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої підвищать: на горілку - на 25%; на коньяк - в середньому 31%; на вина - на 35%.

 Так, зокрема, до 31 серпня 2015 року мінімальна оптова ціна на горілку і лікеро-горілчані вироби за 1 літр 100-відсоткового спирту встановлена  в розмірі 159,94 гривень, а з 1 вересня - 175,96 гривень. На віскі - 317,31 гривень і 349,36 гривень відповідно, на коньяк і бренді - 253,21 і 269,23 гривень.

 Мінімальні роздрібні ціни на лікеро-горілчані вироби за 1 літр 100-відсоткового спирту піднімуться зі 199,5 гривень до 249,5 гривень і 274,5 гривень, віскі - з 442,5 гривень до 495 гривень і 545 гривень, коньяк і бренді - з 295,05 гривень до 395 і 420 гривень.

ГУ ДФС у Вінницькій області

Додаткові матеріали

http://vin.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/205023.html

Хмільницька ОДПІ

Податкова сторінка від Хмільницької ОДПІ, 06.07.2015 р.

 

Про призначення Катріна І.П. начальником Хмільницької ОДПІ 

03 липня 2015 року в актовому залі Хмільницької ОДПІ в.о. начальника ГУ ДФС у Вінницькій області Р.В.Осмоловським було представлено Ігоря Петровича Катріна,  як начальника Хмільницької ОДПІ, якого згідно наказу голови ДФС України №1869-о від 24.06.2015 року призначено в поряду переведення на посаду начальника Хмільницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області після проведення реорганізації установи.

У нараді взяли участь та виступили очільники місцевих органів влади та самоврядування голова Хмільницької РДА Буткевич Є.В., голова Хмільницької районної ради В.А.Чмелюк, Хмільницький міський голова В.П.Грушко. Вони зазначили, що не один рік співпрацюють з керівником місцевих податківців, колектив інспекції стабільно виконує посталені завдання щодо наповнення бюджетів усіх рівнів, побажали перепризначеному керівнику успіхів у праці.

Виступаючим перед присутніми І.П. Катрін подякував за довіру і повідомив, що за оперативними даними Хмільницькою ОДПІ у тісній співпраці з платниками податків  у першому півріччі  було забезпечено надходжень до Зведеного бюджету 107,7 млн. грн, в тому числі до місцевих бюджетів 60,1 млн. грн. Якщо показники порівнювати з відповідним періодом минулого року, то надходження до Зведеного бюджету зросли на 33.6%, до місцевих бюджетів відповідно на 19%.

Протягом поточного року платниками сплачено єдиного соціального внеску в сумі 105,1 млн. грн., що теж більше аналогічного періоду минулого року на 13%.

Добровільність сплати податкових надходжень платниками податків вже сьогодні в інспекції складає більше 95%. Звичайно, це передбачає зменшення кількості перевірок суб”єктів господарювання, в першу чергу сумлінних, бюджетоформуючих. Так, протягом 1 півріччя 2015 року підрозділом аудиту  було проведено 14 комплексних документальних перевірок, в тому числі 4 – планових, за наслідками яких додатково донараховано в бюджет 1,4 млн. грн. Із донарахованого оскаржено платниками в судовому порядку лише 29,1 тис. грн.

  Центром обслуговування платників Хмільницької ОДПІ було надано протягом поточного періоду 6836 послуг платникам податків. Податковий сервіс передбачає  і надання  роз”яснень законодавства . За січень-червень було оприлюднено у місцевих ЗМІ 900 інформацій, проведено 29 семінарів та практикумів, організовано 16 засідань  “круглих” столів, зустрічей,  31 сеанс телефонного зв”язку “гаряча  лінія” тощо.

Результати роботи та стратегічні напрями, над якими працюємо, спрямовані на дотримання принципової позиції, яка лежить в основі всіх перетворень, що здійснюються в податковій сфері -  це ставлення до платника як до рівноправного партнера. Адже завдяки добросовісним платникам податків, які відповідально виконують свої обов'язки перед державою, забезпечується її соціально-економічна стабільність та зростання добробуту співвітчизників, - зазначив начальник Хмільницької ОДПІ.

 

Сектор комунікацій Хмільницької ОДПІ

З 27 червня повідомляємо про новоприйнятих працівників за новою формою

Головне управління ДФС у Вінницькій області нагадує, з 1 січня працівник може отримати допуск до роботи лише після укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення органів ДФС про прийняття його на роботу. Порядок подання такого повідомлення має затверджуватись Кабінетом Міністрів України.

На сьогодні зазначений документ затверджений Постановою КМУ  від 17.06.2015р.  № 413 та є  чинним з дня опублікування  в газеті «Урядовий кур’єр» №115 від 27.06.2015р.

Згідно із Порядком повідомлення про прийняття працівника на роботу, яке надається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізособою до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника ЄСВ, необхідно подати до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.

Зазначимо, у формі повідомлення необхідно вказати:

-        реквізити страхувальника;

-        тип повідомлення (початкове, скасовуюче);

-        категорію особи (з трудовою книжкою, без трудової книжки);

-        реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

-        прізвище, ім’я, по батькові застрахованої особи;

-        номер і дату наказу (розпорядження) про прийняття на роботу;

-        дата початку роботи.

Ця інформація буде вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування". Додамо, повідомляти необхідно як про новоприйнятих основних працівників так і сумісників.

Звертаємо увагу роботодавців,  за порушення норм трудового законодавства, зокрема, у разі допуска працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення робітника на неповний робочий час, у разі якщо він фактично працює повний робочий час, або якщо виплати здійснюються без нарахування й сплати внеску та податку до роботодавців застосовуються, окрім адмінвідповідальності, штрафні санкції у розмірі 30 мінімальних зарплат на момент виявлення порушення, тобто 36540 грн., за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Довідково інформуємо, Порядок та форму повідомлення можна переглянути за посиланням: 

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/413-2015-%D0%BF 

ГУ ДФС У Вінницькій області

За 2 дні 1,2 млн. податкових накладних зареєстровано в системі електронного адміністрування ПДВ

 За дві з половиною доби роботи в системі електронного адміністрування ПДВ зареєстровано 1,2 млн. податкових накладних та  розрахунків коригування на суму ПДВ 4,5 млрд.грн. Зареєстровано  6,5 тис. митних декларацій на суму ПДВ 1,3 млрд.грн., а також 10 тис. операцій поповнення ПДВ рахунків на суму 650,0 млн. грн.

Станом на 01.07.2015 у формулу додано показник «сума середньомісячного розміру сум податку,  задекларованих платником  до сплати податку до бюджету та погашених за останні 12  звітних (податкових) місяців» на суму 7,35 млрд.грн  по 153 тисячах платниках.

На сьогодні  з  7,35 млрд. грн  24 тисячі платників використали біля 1 млрд.грн. сум податку для реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування. При цьому 48 тисячам платників  сума середньомісячного розміру сум податку,  задекларованих платником  до сплати податку до бюджету та погашених за останні 12  звітних (податкових) місяців зменшила від’ємне значення формули всього на 1,7 млрд.грн.

Система електронного адміністрування ПДВ відповідно до законодавства з 1 липня працює в звичайному режимі.

Слідкуйте за оновленням інформації.

 

Прес-служба Державної фіскальної служби України

Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв

 

Хмільницька ОДПІ інформує, що 01.07.2015 року в газеті «Урядовий кур’єр» №116 офіційно оприлюднено постанову КМУ №426 від 17.06.2015 р. «Про внесення змін до постанови Кабінету  Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 957 “Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв»,  постанова набирає чинності через 10 днів з дня її опублікування.

З повним текстом Постанови КМУ №426 можна ознайомитись на веб-порталі Верховної Ради України за наступним посиланням: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/426-2015-%D0%BF

 

Хмільницька ОДПІ

Відображення в податковій накладній сум акцизного податку

Як розраховується та відображається в податковій накладній сума акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами?

Формула розрахунку суми податкового зобов’язання з акцизного податку з роздрібних продажів (ПЗа) є такою: ПЗа = ФРЦ : 105 × 5, де ФРЦ — фактична роздрібна ціна з урахуванням ПДВ та акцизного податку з роздрібних продажів.

У цьому випадку сума податкового зобов’язання з ПДВ (ПЗпдв) становитиме: ПЗпдв = (ФРЦ — ПЗа) : 120 × 20. Отже, якщо фактична роздрібна ціна підакцизних товарів становить 1200 грн. з ПДВ (тобто без урахування акцизного податку з роздрібних продажів), то ПЗа становитиме 60 грн. (1200 грн. : 100 × 5).

Порядок заповнення окремих рядків податкових накладних визначено п. 15 Порядку № 957.

У податковій накладній, зокрема, відображається окремо вартість товару, що постачається (без урахування ПДВ), яка є базою оподаткування ПДВ, та сума ПДВ, що нараховується на вартість такого товару. Відображення у податковій накладній суми акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів Податковим кодексом та Порядком № 957 не передбачено.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Мінфіну України від 23.01.2015 р. № 13 (далі — Порядок № 13).

У графі 4 розділу І «Податкові зобов’язання» додатка 5 до податкової декларації з ПДВ відображається обсяг постачання товару (без урахування ПДВ), який є базою оподаткування ПДВ, а у графі 5 — сума ПДВ, що нараховується на обсяг такого постачання.

http://www.visnuk.com.ua/ru/pubs/fromarchive/1/id/8463

Щодо законодавства про порядок виробництва і обігу пива

Державна фіскальна служба України з метою однакового трактування та правильного застосування норм законодавства щодо порядку виробництва та обігу пива листом від 19.06.2015 р. N 22173/7/99-99-21-02-17  зокрема повідомила:

Законодавчо визначена норма щодо віднесення пива до алкогольних напоїв починає діяти з 1 липня 2015 року (згідно з абзацами четвертим - шостим підпункту 10 пункту 2 розділу II Закону України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі - Закон N 71).

Поняття "алкогольні напої" визначене у підпункті 14.1.5 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та в абзаці сьомому статті 1 Закону України від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон N 481), згідно з яким алкогольні напої - це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 ЗО 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Отже, пиво відноситься до алкогольних напоїв, а відповідно до частини дванадцятої статті 15 Закону N 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

При цьому у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб’єктом господарювання вказуються, зокрема, перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення.

Таким чином, з 1 липня 2015 року ліцензуванню підлягає діяльність з виробництва, імпорту, експорту, оптової та/чи роздрібної торгівлі пивом на загальних підставах, передбачених для алкогольних напоїв.

Чинним законодавством не передбачено отримання окремої ліцензії на виробництво, імпорт, експорт, оптову або роздрібну торгівлю пивом у разі наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на виробництво, імпорт, експорт, оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

Для ліцензування діяльності, передбаченої Законом N 481, використовуються бланки ліцензій єдиного зразка, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Закону N 481 ліцензія (спеціальний дозвіл) - це документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Тимчасовим порядком видачі ліцензій на право імпорту, експорту, оптової торгівлі спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 року N 493, визначено перелік інформації, яка зазначається у ліцензії, зокрема, на лицьовому боці бланка ліцензії зазначається вид товарів (алкогольні напої чи тютюнові вироби), на право реалізації яких видано ліцензію.

З метою забезпечення належного контролю за обігом алкогольних напоїв, недопущення реалізації фальсифікованої продукції та враховуючи зміни, внесені до Закону N 481, які набирають чинності з 01.07.2015 р., щодо пива, реалізація якого дозволена у місцях торгівлі без обмеження торгівельної площі, пропонується на лицьовій стороні бланка ліцензії зазначати додатково вид алкогольної продукції у дужках - слово "пиво".

У разі встановлення факту торгівлі алкогольними напоями суб’єкти господарювання, які отримали такі ліцензії, несуть відповідальність згідно зі ст. 17 Закону N 481 у вигляді штрафу у розмірі 6800 гривень за порушення вимог статті 153 цього Закону, якою встановлена заборона продажу алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових у невизначених для цього місцях торгівлі.

Визначення терміна "місце торгівлі" наведено у статті 1 Закону N 481 відповідно до якої місце реалізації алкогольних напоїв повинно бути торговельною площею не менше 20 метрів квадратних.

Згідно з частиною чотирнадцятою статті 15 Закону N 481 плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, - 500 гривень.

Для місць торгівлі, які розташовані за межами території міст обласного підпорядкування і міста Києва на відстані до 50 км та які мають торговельні зали площею понад 500 кв. м, плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі (частина шістнадцята статті 15 Закону N 481).

Законом N 71 внесено зміни до Податкового кодексу України і, зокрема, до Закону України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Основною зміною є те, що відповідно до пункту 296.10 ст. 296 Кодексу не застосовують реєстратори розрахункових операцій платники єдиного податку першої групи, а також платники єдиного податку другої і третьої груп при здійсненні ними діяльності на ринках або продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі. У всіх інших випадках платники єдиного податку фізичні особи - підприємці другої і третьої груп зобов'язані застосовувати РРО.

Отже, фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку другої та третьої груп, які здійснюють роздрібну торгівлю пивом, при розрахунках готівкою зобов’язані з 01 липня 2015 року застосовувати належним чином зареєстровані РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої групи фізичні особи - підприємці, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів(крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємкостях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин).

Також повідомляємо, що відповідно до пункту 226.6 статті 226 Кодексу та частини п'ятої Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року N 1251 зі змінами та доповненнями, маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць.

Враховуючи наведене, для маркування пива міцністю понад 8,5 відсотків об'ємних одиниць застосовуються акцизні марки АВ ВП та АІ ВП; залишки пива за кодами товарної позиції 2203 згідно з УКТ ЗЕД, які вироблені до 01 липня 2015 року, не підлягають маркуванню та можуть перебувати у вільному обігу до повної їх реалізації з урахуванням терміну придатності.

У разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної Декларації (стаття 222 Кодексу).

Хмільницька ОДПІ

 

Податкова сторінка від Хмільницької ОДПІ, 29.06.2015 р.

Роман Насіров представив проект інституційної реформи ДФС

 Про зміни у підході до управління,  підвищення ефективності податкового та митного контролю,  впровадження дієвої системи адміністрування податків, знищення корупції та відновлення довіри суспільства до ДФС та податкових ініціатив Уряду, - про це йшлося під час презентації  Головою ДФС Романом Насіровим проекту інституційної реформи відомства. У заході, якій відбувся у режимі відео-селектору з територіальними органами ДФС, взяли участь Прем’єр-Міністр України, члени Уряду, керівники структурних підрозділів ДФС та представники ЗМІ.

  «Основне, що в нас є на меті – це підвищити ефективність діяльності фіскального органу, запровадити дійсно дієву систему адміністрування податків, спростити процедуру сплати податків та вибудувати реально довірчі відносини з платниками податків, з бізнесом, з фізичними особами», - зазначив Роман Насіров під час детальної презентації проекту.

 Головними завданнями реформи відомства Голова ДФС визначив:

 - поліпшення процесу адміністрування податків, у т.ч. створення автоматизованих систем, інтелектуального адміністрування, вдосконалення механізмів апеляційного оскарження та стягнення податкового боргу;

 - забезпечення наповнення бюджету для виконанням державою своїх функцій, у т.ч. виконання показників доходів, визначених Законом України «Про Державний бюджет»;

 - боротьбу з корупцією.

Найближчим часом відбудеться оптимізація й структури ДФС. Її планується побудувати за функціональним принципом, оптимізувати штатну чисельність, інтегрувати податкові  та митні органи на регіональному рівні. Буде збільшено кількість місць отримання платниками сервісних послуг, впроваджуватимуться нові  електронні сервіси.

Прес-служба Державної фіскальної служби України

На Вінниччині оперативники фіскальної служби викрили десяток фіктивних фірм

З початку нинішнього року оперативними співробітниками Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області викрито і припинено діяльність десяти фірм з ознаками фіктивності. Основною метою їх існування є сприяння підприємствам реального сектору в ухиленні від сплати податків або ж їх мінімізації.

Більш ніж на 40 мільйонів гривень проведено фінансово-господарських операцій із такими фірмами, де, як з’ясовується при першому ж відпрацюванні, засновником, директором та бухгалтером є одна особа, а саме підприємство ділить адресу реєстрації ще з цілим рядом подібних фірм. Найчастіше господарські операції здійснюються лише на папері, а кошти через рахунки фірм із ознаками фіктивності виводяться у тіньовий обіг.

На сьогодні оперативниками ГУ ДФС у області встановлено 24 реально діючих підприємства, які скористалися послугами так званих «центрів мінімізації». За фактами фіктивного підприємництва (ст. 205 Кримінального кодексу України) розпочато 7 кримінальних проваджень. Втім, перед законом відповідають не лише ділки, що організовують фіктивні фірми, але й підприємства, що користуються їх послугами для виведення коштів у тіньовий обіг, – їм інкримінується умисне ухилення від сплати податків. Відносно чотирьох таких підприємств в поточному році розпочаті кримінальні провадження за фактом ухилення від сплати податків до бюджету, в рамках розслідування яких державній казні повернуто близько 700 тисяч гривень.

Виведення коштів з тіньового сектору економіки та їх повернення до державного бюджету для забезпечення стабільного розвитку держави та реалізації соціальних гарантій залишається ключовим пріоритетом діяльності оперативних підрозділів ДФС України.  

 Головне управління ДФС у Вінницькій області

Відповідальність, яка передбачена за порушення ст.5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»

 Відповідно до ст. 3 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР ”Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” (далі - Закон) Національний банк України має право встановлювати строк, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов’язань перед нерезидентом має бути використана за призначенням, і порядок її продажу в разі недотримання резидентом цього строку.

 Статтею 5 Закону визначено, що у разі порушення резидентами строків, установлених Національним банком України відповідно до статті 3 цього Закону, придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

 Враховуючи викладене, резиденти у разі порушення строку, протягом якого куплена на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов’язань перед нерезидентом не використана за призначенням, позитивну курсову різницю, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляють до Державного бюджету України, а негативну курсову різницю відносять на результати господарської діяльності.

 Крім того, банки за порушення порядку та умов торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України несуть відповідальність згідно зі статтею 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

 Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 114 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс»  офіційного веб-порталу ДФС України.

Уряд дозволив Держпраці проводити перевірки щодо незаконного звільнення працівників і заборгованості із заробітної плати

15 червня 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження “Про надання дозволу Державній інспекції з питань праці та її територіальним органам на проведення перевірок підприємств, установ та організацій щодо незаконного звільнення працівників і заборгованості із заробітної плати”.

На підставі поданих заяв громадян, звернень народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, громадських організацій Державна інспекція з питань праці тепер уповноважена проводити перевірити підприємства, установи та організації щодо незаконного звільнення працівників і заборгованості із заробітної плати.

Відтак результатом перевірок буде збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, Пенсійного фонду України та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Департамент гуманітарної та соціальної політики

Джерело: Сайт Урядового порталу

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=248265458&cat_id=244274160

Чи буде вважатися порушенням, якщо суб’єкт господарювання, який має ліцензію на право роздрібної торгівлі, буде реалізовувати алкогольні напої іншому суб’єкту господарювання, який також має ліцензію на право роздрібної торгівлі, і така реалізація оформляється лише фіскальним чеком?

     Відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) оптова торгівля визначена як діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб’єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам господарювання.

      Діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування, визначається як роздрібна торгівля.

     Згідно зі ст. 15 Закону № 481 оптова торгівля алкогольними напоями може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.

     Роздрібна торгівля алкогольними напоями може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

     Згідно з п. 22 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 зі змінами та доповненнями, розрахунки за продані товари та надані послуги можуть здійснюватися готівкою та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) відповідно до законодавства. Разом з товаром споживачеві в обов’язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який засвідчує факт купівлі товару та/або надання послуги.

     Враховуючи зазначене, суб’єкт господарювання, який на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями, має право реалізовувати алкогольні напої лише громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.

     У разі якщо суб’єкт господарювання, який має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, придбав у суб’єкта господарювання, який має ліцензію на право роздрібної торгівлі, алкогольні напої, то такі алкогольні напої повинні бути використані таким суб’єктом господарювання особисто і не підлягають подальшій реалізації.

     У випадку якщо суб’єкт господарювання, який має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реалізував алкогольні напої іншому суб’єкту господарювання, який має ліцензію на право роздрібної торгівлі, і при цьому оформив документи, як при відвантаженні алкогольних напоїв для подальшої реалізації (оформлено видаткові накладні, податкові накладні, а також товарно-транспортної накладні встановленого зразка № 1-ТН /алкогольні напої/), то до такого суб’єкта господарювання мають бути застосовані штрафні санкції відповідно до ст. 17 Закону № 481, як за здійснення оптової торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Інформаційно-довідковий департамент ДФС України, ЗІР, категорія 115.03

http://zir.minrd.gov.ua/main/bz/view/?src=ques

На яку дату формується податковий кредит на підставі податкових накладних та документів, які дають право на формування податкового кредиту без отримання податкової накладної, що додаються працівником до звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт та за яких умов (в тому числі, якщо підтверджуючі документи оформлені на працівника)?

     Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є документи, визначені п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

     Пунктом 198.2 ст. 198 ПКУ визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:      дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;       дата отримання платником податку товарів/послуг.

     Відповідно до п. 2 Порядку складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 24.12.2013 № 845 (далі - Порядок № 845), Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі - Звіт), подається до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт.

     При цьому, якщо під час службового відрядження платник податку отримав готівку із застосуванням платіжних карток, він подає Звіт і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження. Відрядженій особі - платнику податку, який застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі і строк подання Звіту не перевищив 10 банківських днів, за наявності поважних причин роботодавець (самозайнята особа) може продовжити такий строк до 20 банківських днів (до з’ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).

     Згідно із п. 5 Порядку № 845 Звіт складається платником податку (підзвітною особою), що отримала такі кошти на підприємствах всіх організаційно-правових форм або у самозайнятої особи.

     Оскільки документи, що підтверджують витрати понесені підзвітною особою під час відрядження або виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, подаються разом зі Звітом, то датою формування податкового кредиту на підставі податкової накладної та інших документів, які дають право на формування податкового кредиту без отримання податкової накладної, є дата подання авансового звіту.

Інформаційно-довідковий департамент ДФС України, ЗІР, категорія 101.15

http://zir.minrd.gov.ua/main/bz/view/?src=ques

Як виправити помилку якщо платником податку було помилково оформлено зайву податкову накладну (двічі на одне постачання)?

     Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

     Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

     Отже, у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг (складення двох податкових накладних на одну операцію з постачання товарів/послуг) та реєстрації їх в ЄРПН, платник податку, з метою виправлення допущеної помилки, має право скласти розрахунок коригування до помилкової (другої) податкової накладної. Такий розрахунок коригування відповідно до п. 22 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за № 1235/26012 із змінами та доповненнями, підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг, з дотриманням термінів реєстрації, визначених п. 198.6 ст. 198 ПКУ

Інформаційно-довідковий департамент ДФС України, ЗІР, категорія 101.07

http://zir.minrd.gov.ua/main/bz/view/?src=ques

Хмільницька ОДПІ

 Податкова сторінка від Хмільницької ОДПІ, 22.06.2015 р.

Близько сотні вінницьких страхувальників області скористалися пільговим режимом оподаткування ЄСВ

98 платників - така цифра зафіксована працівниками ГУ ДФС у  Вінницькій області за результатами поданої звітності з єдиного внеску за квітень поточного року. Березневі зміни умов щодо застосування понижуючого коефіцієнту до бази оподаткування єдиного соціального внеску сприяли збільшенню у 7,5 разів кількості платників, які отримали право зменшити навантаження на фонд оплати праці.

 Нагадаємо, що на сьогоднішній день, показники щодо застосування коефіцієнта розраховуються не в цілому по підприємству, а виходячи з даних на одну застраховану особу. Крім того, щоб скористатися пільговим режимом потрібно забезпечити виконання наступних умов:

 - база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці повинна збільшитись на 20 і більше відсотків в порівнянні з середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік в розрахунку на одну застраховану особу;

- після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці має скласти не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік;

 - кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати, не повинен перевищувати 200% середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік. Ця умова не застосовується до фізичних осіб-підприємців, що використовують працю інших осіб, фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичних осіб, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).

 Слід врахувати, що понижуючий коефіцієнт застосовується у разі нарахування: зарплати, лікарняних, декретних, як штатним працівникам, так і за сумісництвом, винагороди за цивільно-правовими договорами тощо.

Варто пам’ятати, що з допомогою коефіцієнта знижують виключно ставки, встановлені ч. 5 і абз. 2 ч. 6 ст. 8 Закону про ЄСВ, тобто 36,76-49,7%, 36,3%, 45,96%, 34,7%, 33,2%.

 Обмеження щодо права на понижуючий коефіцієнт передбачені для осіб, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування; підприємств, установ, організацій для працюючих інвалідів (зі ставкою ЄСВ 8,41%); всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема УТОГ та УТОС (5,3%); громадських організацій інвалідів (5,5%). Також не застосовується зазначений коефіцієнт і до всіх ставок єдиного внеску у вигляді утримання (3,6; 6,1; 2,6; 2,0 та 2,85%).

Щодо основних нюансів обрахування пільгового коефіцієнту, слід звернути увагу на те, що обчислювати його необхідно щомісяця, тобто залежно від бази нарахування за звітний місяць розмір коефіцієнта може змінюватись. Крім того, якщо в результаті розрахунку значення його є менше, ніж 0,4, то застосовується коефіцієнт 0,4. Значення коефіцієнту та розмір ЄСВ необхідно вказувати з трьома знаками після коми і у разі його застосування інформація про це відображається у звіті.

 Додатково повідомляємо, наказами Мінфіну України від 14.04.2015р. №435 та №449 від 20.04.2015 р. затверджені Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Зазначеними  документами приведені у відповідність законодавчі норми щодо застосування понижуючого коефіцієнта  та формування звітності по ЄСВ.

Зауважимо, вперше новоприйняті інструктивні норми щодо звітності з ЄСВ слід застосовувати при формуванні Додатку 4 звіту з ЄСВ за травень місяць. Додамо, найбільше коефіцієнтні зміни торкнулися таблиці 1, де в заголовній частині необхідно відобразити використання коефіцієнта у звітному періоді, його розмір та показники за 2014 рік, що використовуються під час його розрахунку, а в табличній частині у відповідних рядках потрібно вказати суму нарахованого ЄСВ із застосуванням коефіцієнта.

 

 Крім того, оскільки в оновленій таблиці 6 також має зазначатись сума нарахованого ЄСВ, то така сума ЄСВ відображатиметься з застосуванням коефіцієнта.

Варто нагадати, страхувальник, що застосував понижуючий коефіцієнт ЄСВ та не сплатив нарахований єдиний внесок у встановлені строки (не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним періодом чи до 28 числа – для гірничих підприємств), позбавляється права в майбутньому користуватися пільговим режимом до повної сплати такої недоїмки (боргу). Право на застосування понижуючого коефіцієнта поновлюється з місяця, в якому сплачено таку недоїмку (борг).

 Відділ комунікацій ГУ ДФС у Вінницькій області

http://vin.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/203023.html

Про необхідність подання звітності у разі відсутності діяльності у платника єдиного податку третьої групи

Чи зобов’язані юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи, що не мають показників або об’єктів, які підлягають декларуванню (оподаткуванню) подавати податкову декларацію платника єдиного податку – юридичної особи?

     Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

     Водночас пунктом 40.1 ст. 40 р. II ПКУ передбачено, що у разі якщо іншими розділами ПКУ або законами з питань митної справи визначається спеціальний порядок адміністрування окремих податків, зборів, платежів, використовуються правила, визначені в іншому розділі або законі з питань митної справи.

     Зокрема, правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені у гл. 1 розд. ХІV ПКУ.

     Згідно з п. 291.2 ст. 291 ПКУ спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

     Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (п. 294.1 ст. 294 ПКУ).

     Податкова декларація юридичними особами - платниками єдиного податку третьої групи подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

     У Податковій декларації юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи відображають обсяг доходу, що оподаткований за відповідною ставкою (п.п. 296.5.4 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).

     Доходом для юридичної особи – платника єдиного податку є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі (п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).

     Згідно з п. 292.14 ст. 292 ПКУ визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування.

     Крім того неподання протягом року контролюючим органам податкових декларацій, документів фінансової звітності є підставами для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи (п. 2 ст. 38 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»).

     Таким чином, юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи, які не отримували протягом звітного періоду доходи, що підлягають декларуванню, зобов’язані подавати податкову декларацію платника єдиного податку – юридичної особи у строки, передбачені п. 49.18 ст. 49 ПКУ.

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ДФС України

Категорія 108.05

http://zir.minrd.gov.ua/main/bz/view/?src=ques

Як громадянину отримати довідку про доходи

Державна фіскальна служба України відповідно до п. 70.1 Податкового кодексу України формує й веде Державний реєстр фізичних осіб — платників податків. До інформаційної бази Державного реєстру включаються такі дані про фізичних осіб: джерела отримання доходів, об’єкти оподаткування, сума нарахованих та/або отриманих доходів, сума нарахованих та/або сплачених податків, інформація про податкову знижку й податкові пільги платника податків. Джерелом надходження такої інформації є поданий податковим агентом (юридичною особою або фізичною особою — підприємцем) до територіальних органів ДФС податковий розрахунок за формою № 1ДФ.

Отже, для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків, фізична особа звертається особисто або через уповноважену особу до територіального органу ДФС за місцем свого проживання або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування. Для цього необхідно подати документ, що посвідчує особу та заяву встановленого зразка.

У разі подання заяви вповноваженою особою необхідно пред’явити довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей про джерела доходів або доходи та її копію, а також оригінал і копію документа, що посвідчує особу такого представника.

Контролюючий орган протягом п’яти робочих днів із дня звернення фізичної особи надає відомості з Державного реєстру.

Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, не отримують доходів, не мають іншого об’єкта оподаткування, можуть звернутися за отриманням відомостей з Державного реєстру до будь-якого контролюючого органу. У такому разі строк видачі відомостей може бути продовжено до десяти робочих днів.

Для одержання довідки про доходи жителям м. Хмільника та Хмільницького району  потрібно звернутися до Центру обслуговування платників за адресою: м. Хмільник, вул. Леніна, 29.

Хмільницька ОДПІ

До уваги сільгоспвиробників – платників ПДВ !

Який порядок використання або повернення коштів, які були надмірно або помилково перераховані на спеціальний рахунок сільськогосподарським підприємством?

Відповідно до п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у п.209.6 ст. 209 ПКУ (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Пунктом 209.2 ст. 209 ПКУ передбачено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми ПДВ акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 11 «Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів» із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 11) сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до п. 209.2 ст. 209 ПКУ, а починаючи з

 1 січня 2018 року перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства. У разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства.

  Контроль за дотриманням вимог цього Порядку здійснюють територіальні органи ДФС (п. 5 Порядку № 11). Тобто, у випадку надмірного або помилкового перерахування коштів на спеціальний рахунок, зазначені кошти поверненню платнику податку не підлягають, а враховуються таким платником в рахунок майбутніх перерахувань на спеціальний рахунок та можуть бути використані ним для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.  При цьому, у разі якщо такі кошти будуть використані сільськогосподарським підприємством не за цільовим призначенням, то таке підприємство несе відповідальність відповідно до п. 30.8 ст. 30 ПКУ, яким визначено, що податкові пільги, використані не за призначенням чи несвоєчасно повернуті, повертаються до відповідного бюджету з нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України. 

Чи вважатиметься цільовим використанням коштів спеціального рахунку спрямування їх на погашення податків та зборів за податковими зобов’язаннями суб’єкта спеціального режиму оподаткування? 

        Відповідно до п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у п.209.6 ст. 209 ПКУ (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування. 

      Пунктом 209.2 ст. 209 ПКУ передбачено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми ПДВ акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. 

      Згідно з п. 3 та п. 4 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 11 із змінами і доповненнями (далі - Порядок № 11), сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов’язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період перераховується із рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на спеціальний рахунок у порядку та строки, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість». Сума ПДВ, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до п. 209.2 ст. 209 ПКУ, а починаючи з 1 січня 2018 року перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства.  У разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства. Тобто, п. 209.2 ст. 209 ПКУ та п. 3 Порядку № 11 встановлено виключно цільовий характер використання сум ПДВ, перерахованих на окремі рахунки. А саме, такі кошти сільськогосподарські підприємства можуть використовувати лише для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. 

      Враховуючи викладене, спрямування коштів зі спеціального рахунку на погашення податків та зборів за податковими зобов’язаннями сільськогосподарського підприємства - суб’єкта спеціального режиму оподаткування (за винятком відшкодування суми ПДВ, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит) буде вважатись нецільовим використанням акумульованих коштів. 

Чи має право сільськогосподарське підприємство – суб’єкт спеціального режиму оподаткування перераховувати кошти зі спеціального рахунку на погашення не лише суми ПДВ, сплаченої при придбанні виробничих факторів, а й на погашення їх вартості? 

        Відповідно до п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України від 02 грудня  2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у п. 209.6 ст. 209 ПКУ (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування. Пунктом 209.2 ст. 209 ПКУ передбачено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми ПДВ акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. 

      Згідно з п. 3 та п. 4 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 11 із змінами і доповненнями (далі - Порядок № 11), сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов’язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період перераховується із рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на спеціальний рахунок у порядку та строки, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість».

 Сума ПДВ, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до п. 209.2 ст. 209 ПКУ, а починаючи з 1 січня 2018 року перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства. У разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства. Тобто, п. 209.2 ст. 209 ПКУ та п.3 Порядку № 11 встановлено виключно цільовий характер використання сум ПДВ, перерахованих на окремі рахунки. Враховуючи зазначене, сільськогосподарське підприємство – суб’єкт спеціального режиму оподаткування має право перераховувати кошти зі спеціального рахунку на погашення вартості придбаних виробничих факторів, в тому числі і суми ПДВ, сплаченої при їх придбанні.    

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ДФС України

http://zir.minrd.gov.ua/main/bz/view/?src=ques

 

Податкова сторінка від Хмільницької ОДПІ, 15.06.2015 р.

Податкова сторінка від Хмільницької ОДПІ, 08.06.2015 р.

Податкова сторінка від Хмільницької ОДПІ, 01.06.2015 р.

Літинська районна державна адміністрація
Весь контент доступний за ліцензією 
Creative Commons Attribution 4.0 International license, якщо не зазначено інше.

вул. Соборна, 7, смтЛітин, 22300, 
тел./факс: (04347) 2-12-05, тел. 2-14-63